і
C°
|
||||||||
Василь Никифорович Шаройко Хитрий щоденник "Від автора на добро обласній дитячій бібліотеці (12.11.98)" Дозволив На уроці мови Про Маринку Скілька треба “н” Довгі пошуки Шкідники та охоронці Як врятували горобця Пила Де поділися Карпати Схожа на сестричку Хитрий щоденник Гірські стрекалі Жива граматика Бурундук Тут справа ось у чім Моя сестра Випадок на автовокзалі Може, в цьому винні зшитки? Зумів Про дива Кмітливі діти Хитре місто Щоб не втік Лопотуха Мила У спортзалі Хто ж розплутає слова? Не залишили Міський онук Загадки Шаройко В. Хитрий щоденник:Вірші: Для мол. шк. віку /Худож. М.Молотников. - Херсон, 1998. - 25 с.: іл. Перше вересня – І знову Біля школи діти. Всі одягнені святково, Всі тримають квіти. - Ну й троянди у Миколи! О, як їх багато! – Оточили дружним колом Школяра дівчата. – Де вдалось Такі дістати?! Це ж не квіти – мрія! - Я нарвав їх біля хати Дідуся Андрія. Сам дідусь Мені дозволив (Учень посміхнувся): Біг за мною Аж до школи – І назад вернувся. Вчитель Бережно розправив Зошита у Вови… - Чом ти, Хлопче, Не поставив Знаків розділових? - Ставив! – Зиркнув той лукаво. – Як ви зошит брали, То вони тоді, Їй-право, Десь повипадали. (За М.Чорнявським) Строга матінка На ринку Присоромлює Маринку: - Де ти, донечко, Поділась? Я давним-давно Скупилась, А тебе Нема й нема. Де ти бігаєш сама?! - Мамо! Таж одну годинку Я побігала По ринку! Скрізь на ньому Побувала! Продавців Усіх питала: “Де п’ятірки Продаються?” Продавці Лише сміються. Просив Дружків своїх Семен: - Знаннями, Хлопці, Поділіться! Не розберуся: Скільки “н” Писать В іменнику “рушниця” - Ех, ти! – Страмив його Миколка. – Порожня В тебе голова! Одне – Якщо це Одностволка, А як двостволка – Значить два. на початок Під час вечері Сповістили тату Синки-близнята Дмитрик і Тарас: - Сьогодні в школі Викликали нас Найменше спільне кратне Відшукати. А він: - Мене ви Дуже здивували! Я в школі вчився Хто знає коли! Те спільне кратне Вже тоді шукали. Невже ж його Ще й досі Не знайшли?! Питає вчитель Учня на уроці: -Які в саду є шкідники та охоронці? -Сергійко та Гаврилко – Шкідники, Бо в сад Частенько Ходять по грушки, - Відповідає Вчителеві хлопець. – А пес Рябко – Надійний охоронець. (За П.Пранузою) Мовив Люді Братик Вова: - Будемо Пиляти дрова. Працювали – Аж спітніли! Віпочити захотіли. Та пила Не спочива І видзвонює Слова: - Не од-ну Іще Ко-ло-ду Роз-пи-ля-ти Мо-жу з хо-ду!.. - Бач, яка У неї сила! – Зауважила Людмила. – Їй нелегко, А співає І сумною не буває. Гірко Схлипує Надійка. - Ти чого? - У мене двійка. - А за що? Дозволь узнати. - Я забула: Де Карпати. - Пригадай, - Повчає Алла. – Дивно! Де ти Їх поклала?! Стріла Наточка Марічку. - Як ти схожа На сестричку! - Чим же я На неї схожа? Може, я Така пригожа? - Ні! – Сміється Ната. – Ти така ж… Патлата. Защемився горобець В шиферному дасі. Толя скрикнув: -Ой, кінець Буде бідоласі! Не врятую – згине птах! Де ж моя драбина?! Зирк – спустилася на дах Зграя горобина. Метушаться, Щось кричать!.. Як узнать їх мову?! То раптово підлетять, То сідають знову… Потім швидко Зграя ця Оточила горобця І дзьобами З даху Витягла невдаху. на початок (За М.Дуксою) Сергійко Одразу притих, Засмутився. Питають його: “Де щоденник подівся?” Та хлопчик не відає, Хлопчик не знає: Чому це щоденника Знову немає. Таке вже бувало (Про це нам відомо): Ховався щоденник То в школі, То вдома. Не раз хитрував, Затівав різні штуки, Аби лиш нікому Не датися в руки. І ви уже всі Здогадались, Здається, Чому його й досі Знайти не вдається. Живуть на Алтаї Пищухи малі. Їх ще називають: Гірські стрекалі. На скелях вони У щилинах живуть. Все літо Зелену травичку жують. А що ж їм робить, Як настане зима? Тоді, Як відомо, Травички нема. Щоб взимку Себе почувати прекрасно, Про їжу Тваринки Турбуються вчасно. Улітку Травички Багато накосять, Посушать її І в копички позносять. І вже Для звірят Не страшна хуртовина: У них Є удосталь Хорошого сіна! (За А.Вольським) Хто письменним Стати хоче, Мусить вивчить З ранніх літ Ч о л о в і ч и й рід, Ж і н о ч и й І також – С е р е д н і й рід… Гуска, Вийшовши з повітки, Поспішає На лужок. А за нею (Гляньте, дітки!) – Гусеняток ланцюжок. Я її Не побоюся: От візьму І подражнюся! Та вона За ту образу Щось розсердилася Зразу: - Га-га-га! Го-го-го-го! Зараз Ущипну його!… (Тут зазначити Нам слід, Що в о н а – Ж і н о ч и й рід). Я метнувся на паркан. З буди виліз Пес Полкан. Він гарчить І шкірить зуби… Де ж подітися Від згуби?! (Тут зазначити Нам слід: В і н – Це ч о л о в і ч и й рід). Сталось, Наче уві сні: Мить – і я Вже на сосні! Скільки ж буду – От невдача! – На сосні Сидіти я? Озирнувся – І побачив Біля себе Кошеня. - Я, - Поскаржилось воно, - Вже давно Сиджу одно. Одному Так сумно!.. Ох! Веселіше Буде вдвох. (Тут зазначити Нам слід, Що в о н о – С е р е д н і й рід). Так завчив я Назавжди Всі в граматиці Роди. Ні, Смугастий бурундук Не складає все в сундук. Бо немає Сундука Для добра В бурундука. Від зорі І до зорі Він складає У норі Про запас Горішки. Дасть і нам Їх трішки. - Чутки Розніс Усюди Хтось, Що твір Писав мені Антось. У нас І справді Схожий твір. Тут справа Ось у чім (Повір Мені, Сашко, І не сором): Я Твір писав Його пером. (За Н.Галіновською) У колясці Лежить сестричка. Усміхаються всі малій! На березці Співає синичка Колискову пісеньку їй. Я, щасливий, Біжу за татом І зустрічним Кричу: - Ура! Люди, гляньте! Я дуже багатий: У колясці – Моя сестра! Хваливсь на перерві Івасик Петрові: - На автовокзалі В нас букви – метрові! Не знаю: Чи більші Де-небудь ще є. Як буква впаде, То людину уб’є. Хоч вір, Хоч не вір, А таке Вже бувало. На мене Раз буква одна Як упа-ла-а-а!.. - Чому ж ти живий Залишився, однак? - Тому, Що на мене Упав… М’який знак. (За Р.Барадуліним) У Микитки Знов У зшитку Двійки Товпляться чомусь. Обіцяє Знов Микитка: - За уроки Вже візьмусь! Зшиток інший Розпочну – Всіх В навчанні Обжену! Розпочав Микитка Зрання Інший зшиток Для писання І так Ручкою водив, Що аж Пляму посадив! - Жаль, - Зітхнув Микитка Гірко, - Що не буде Тут п’ятірки… Зшиток інший Розпочну – Всіх В навчанні Обжену! Зшитки Він щодня Заводить! Тільки Що ж воно Виходить?! Чом же Двійки У Микитки?! Може, в цьому Винні зшитки? Вася гордо доповів Братові Панасу: - Дати відповідь зумів Я один із класу! - І яке ж, Васильку, вам Задали питання? - Нас питали: “Хто не сам Виконав завдання?”
Кмітливі діти - Діти, ложку золоту Я поклав у кислоту. Поясніть, Якщо хто зна, Чи розчиниться вона? Всі гукнули хором: - Ні-і-і! - А чому? Скажіть мені. - Бо інакше Ложку ту Ви б не клали в кислоту! - В Лондоні Тумани часті, - Гнат Петрович каже. – Діти, Хто із вас На карті Нам його покаже? Подає Указку Вані. Та Іван Затявся: - Я не можу, Бо в тумані Лондон заховався. (За В.Гардзеєм) Місяць Котиться за хату… І синок Порадив тату: -Прив’язать його Нам треба, Щоб не втік, Буває, З неба. (За А.Дзеружинським) - Алло! Це Ніна? – Дзвонить Мила. – Писать переказ Ти скінчила? Що-що? Скінчила? Так і знала! А я Ще і не починала. У трубку Мила знов: - Це Алла? Ти всі задачі Розв’язала? Хвалю! А я Поспала трішки І зараз Шию бант Для кішки. - Алло! Алло! – Лопоче Мила. – Уроки, Ганю, Ти зробила? Вже посуд мить Допомагаєш? Коли ти Все зробить Встигаєш?! До вечора Всіх подруг Мила По телефону Обдзвонила. Спочивши, Добре попоїла. Потрібно Приступать До діла!.. Переказу Не дописала – Закрила І в портфель Поклала. Коли взялася За задачі, Її спіткали Теж невдачі… - Лягаю спать, А всі уроки Я вивчу вранці Без мороки. Збудилась – Пізня вже пора: Спішить До школи Дітвора… В той день У Милі-учениці Нові з’явились одиниці. У спортзал Сьогодні знову Гриць заходить радий. На підлозі двопудову Гирю ніжно гладить. Кажуть хлопці малюку, Сміючись при тому: - От якби Тобі таку!.. Що ж, бери додому. Гриць смикнув разів зо три З усієї сили… - Бач, ви кажете: “Бери”, А самі прибили. (За П.Сушком)
Хто ж Розплутає слова? Ви Не зможете, Бува? Не залишили Рік навчальний закінчився. Веселиться дітвора. Батько пильно подивився На синочка-школяра. - Як діла твої, Тарасе? Не залишили тебе? - Ні! Я з третього “А” класу Перейшов у третій “Б”! Приїхав з міста у село Онук у гості до бабусі. А вранці, Тільки розсвіло, Вона йому: - Не розберуся… Чому це півні не співали?! Невже з тобою ми проспали? Онук запитує: - А ти їх не забула завести? (За В.Жуковічем)
Гнізд Ніколи Не будує, Власних діток Не годує, В лісі Голосно гука… Відгадайте: Хто така? На долині Кулька біла. Вітер дує – Кулька ціла. А подують Хлопчаки – Пух летить У всі боки! Вас цікавить Новина? Ось вона! Може, Любите кіно? То дивіться: Ось воно! Все розкаже, Все покаже… Ми З ним дружимо Давно. |