Перша книга українських народних казок започатковує серію, що складається з регіональних збірок, які в сукупності відображають стан побутування казкового епосу в Україні у другій половині ХХ ст.

Казки в серії будуть згруповані за етнографічними регіонами (казки Гуцульщини, Бойківщини, Буковини, Покуття, Закарпаття тощо), у межах кожного села окремо подані казки різних розповідачів. Мова казок наближена до літературної. Деякі найхарактерніші діалектизми збережені та розтлумачені у примітках під текстом і в словничку наприкинці кожного тому.