Пауль Маар
"Що не день, то субота"

Книга Пауля Маара "Що не день, то субота" розрахована на читачів молодшого і середнього шкільного віку.

Можливо, саме тому перед початком читання у мене виникли побоювання, чи зрозумію я, доросла людина, мову автора, який написав свою книгу виключно для дітей? Але вже перші декілька сторінок повісті переконали, що так.
Цікавий, оригінальний і водночас дуже простий сюжет історії так захоплює, що від книги неможливо відірватися, не прочитавши її до кінця.
Головний герой повісті - дорослий чоловік пан Пляшкер. Сором'язливий. Охайний. Відповідальний. Вадою характера цього чемного чолов'яги є те, що він усіх боїться - шефа, господиню будинка пані Моркван...
Сюжетна лінія розвивається на протязі тижня, кожен день якого - окремий розділ повісті, навколо низки подій, що відбудбулися з головним героєм: "у неділю - ніякого діла, понеділок був по неділі, у вівторок шкільний товариш пан Вівторакус приніс Пляшкеру цілу торбу раків, середа припадала на середину тижня, у четвер - гроза і грім чотири рази, у п'ятницю - п'ятак догори орлом і вільний день, у суботу - Суботик..."
Суботик - руде створіння у водолазному костюмі, яке грає у футбол сирними кулями, залюбки з'їдає все, що потрапляє під руку і, найцікавіше - здійснює найнеймовірніші бажання. Ходячий калькулятор, винахідник і чарівник в одній особі. Він пробуде з вами лише до наступної суботи: розрадить, надасть впевненості в собі, стане вірним і найдійним товаришем, здійснить бажання, якщо почує слово "будь ласка", а потім... зникне. До того часу, як його знову захочуть побачити, і низка подій повністю повториться. Пам'ятаючи, що книга розрахована на дитячу аудиторію, припускаю, що Суботик - це узагальнений образ дитячої мрії. Його бачать ті, хто вірить у себе, у свою таємницю, у казку і ті, хто вірить у його існування.
Автор використав цікавий літературний прийом, віддавши місце головного героя в дитячій книжці не дитині. Це надає певної реальності подіям, зображеним у повісті. А те, що в кінці книги, в кінці тижня пан Пляшкер сидить, чекаючи на такий самий тиждень, щоб загадати бажання про появу Суботика назавжди - своєрідна інтрига. Закінчена і водночас ні...
Раджу прочитати повість Пауля Маара про пригоди пустуна Субботика не лише маленьким читачам, а і їхнім батькам. Мандруймо в дитинство - чарівний світ здійснення бажань!

Котлярова Марія Михайлівна, бібліотекар сектору літератури іноземними мовами