ТЯГИНКА - КОЗАЦЬКЕ - ВЕСЕЛЕ - БЕРИСЛАВ - ЧЕРВОНИЙ МАЯК - РЕСПУБЛІКАНЕЦЬ

с. ТЯГИНКА. Острів Мале Городище - поселення доби бронзи. Острів Велике Городище - античне поселення, залишки середньовічної фортеці Тягин. Заснована генуезцями, наприкінці XV ст. захоплена турками. У 1492р. українські козаки захопили біля Тягина турецький корабель. Це був перший відомий в історії бій козаків з турками. У 1673 р. Тягин атакував кошовий отаман Іван Сірко, а у 1693 р. - Семен Палій. Наприкінці XVІІ ст. фортеця припинила своє існування.                                        

Археологічні дослідження о.Велике Городище проводилися  у 1913 та 1992-1993 рр.

У 1992 р. за ініціативою Херсонського коша Українського козацтва на о.Велике Городище встановлено пам'ятник на честь 500-річчя Українського козацтва.

с. КОЗАЦЬКЕ. На трасі - кам'яний міст Катерининського тракту та пам'ятник Богдану Хмельницькому. На території села збереглися руїни палацу князя П.М.Трубецького 1884 р.

с. ВЕСЕЛЕ. Башта, за переказами зведена у середньовічний період, наприкінці XIX ст. перебудована в оглядову вежу. Музей виноробства при винзаводі князя П.М. Трубецького, заснованому у 1898р.

м. БЕРИСЛАВ. У ІІІ-ІVст. на території міста була столиця Остготського королівства Данпарштадт, наприкінці XIV ст. - резиденція золотоординського хана Тохтамиша - Догангечіт. У 1484 р. турки збудували тут фортецю Газі-Кермен (пізніше Кизи-Кермен). Походи запорожців на Кизи-Кермен очолювали кошовий отаман Іван Сірко, полковники Семен Палій та Ілля Новицький. У 1695 р. фортецю здобули козацькі полки гетьмана Івана Мазепи.

У ХІV-ХVІІІ ст. тут існував Гаванський перевіз, підпорядкований з 1717р. Запорозькій Січі.

У 1784 р. на руїнах Кизи-Кермена  засновано місто Берислав.

Збереглися залишки фортечних мурів ХV-ХVII ст., дерев'яна запорозька Введенська церква 1726 р., братська могила героїв Кримської війни 1853-1856 р. з меморіальною каплицею.

У 1996 р. на місці Кизи-Кермена встановлено пам'ятний знак на честь здобуття фортеці козаками у 1695 р.

с. ЧЕРВОНИЙ МАЯК.  Пізньоскіфське городище (народна назва - Запорозький городок), пізніше тут розташовувалися козацькі форпости.

1781 р. засновано Григоріє-Бізюків монастир.  За радянських часів він припинив своє існування; зруйновано запорозьку церкву св. Григорія (1782 р), Вознесенський собор та дзвінницю (1894 р), розібрано частину огорожі. У 1991 р. монастир відновлено.

Збереглися стіни з вежами (кін. XVIII - 1 чверть XIX ст.), Покровська церква, архієрейський будинок з церквою Трьох Святителів, Троїцька церква, Трапезна, корпус келій, готельний корпус, брама, фонтани ( всі кін. XIX - поч. XX ст.), печерні келії ( XVIII ст.).

с. РЕСПУБЛІКАНЕЦЬ. Пізньоскіфське городище, поселення бродників Х-ХІІІ ст., золотоординське ХІІІ-ХІV ст. та ногайське XVI-XVII ст., кладовища.

У 1709-1711 рр. та 1730-1734 рр.  на   території  села знаходилася Кам'янська Січ. Збереглося кладовище запорозьких козаків з кам'яним хрестом над  похованням соратника гетьманів Івана Мазепи та Пилипа Орлика кошового отамана Костя Гордієнка (1733 р.).                         

Кам'янська Січ - чи не єдина із Запорозьких Січей, місце якої порівняно добре збереглося. Археологічні дослідження проводилися у 1913р., 1957р., 1976 р., 1990 - 1991 рр.

Крім згаданих пам'яток, у селі збереглися споруди економії поміщика Агаркова (кін. XIX - поч. XX ст.).