Казка-алегорія

Присвячується українським воїнам-дроноводам

Ліс фіолетового кольору з жовтими галявинами, на яких росли звичайні білосніжні тюльпани, заворушився й зашумів. З-під землі хтось вилазив. Бахори були різнокольорові, тому тюльпани поступово ставали червоними, блакитними, зеленими, адже кожен бахор підповзав до своєї квітки.

– Час створення драконів наблизився! – проголосила Фея Фіолетового лісу.

– Як ми будемо це робити? – спитали бахори.

– Потрібно взяти свій тюльпан, кілька листочків з Дерева Бажань, – почала розповідати Фея.

Бахори виглядали з-під пелюсток і уважно слухали.

– Ще знадобиться вода з Рожевого озера, – продовжила Фея.

– Ми вже створили підземні ходи до озера, біля якого росте Дерево Бажань, – промовив бахор на ім’я Кічі.

– Тоді не гаємо часу – чекаю на вас біля озера! – сказала Фея, розправила жовто-блакитні напівпрозорі крила і відлетіла.

Річ у тім, що бахорам знадобилися охоронці. Треба захищатися від сусідки – агресивної Палаючої планети. Вона почала стрімко наближатися. Річки та струмки на планеті бахорів пересихали, а Рожеве озеро зовсім обміліло. Навіть під землею, де мешкали бахори, ставало все спекотніше.

Через деякий час кожен бахор вже мав свого дракона. Звісно, що вони були різного кольору й різного розміру. Але всі вони мали можливість випускати багато води з пащі.

Бахори допомагали своїм охоронцям здійматися у небо. Кожен з них сідав на свого дракона і мав при собі невеличку кількість води з Рожевого озера. Нею бахори вмивалися, щоб не обпектися.

Військо здіймалося все вище і вище, поки не наблизилось до Палаючої планети настільки, що змогло заливати її водою. Через деякий час всі дракони витратили свою воду, але цього виявилось недостатньо. Палаюча планета опиралася, пускала пару, але не згасала. Залишився один дракон, в якого ще була вода. Ним керував Кічі.

Кічі направив свого дракона у середину ворожої планети. Це було дуже небезпечно! Планета вибухнула, і бахори стрімко полетіли униз. Вони падали у Рожеве озеро і пливли до берега. Вони не тільки вцілілі, а й врятували свою планету від ворожої спеки.

Фея Фіолетового лісу зі своїми помічницями збирала з неба пару та наповнювала Рожеве озеро. Дерево Бажань випустило нове листя. Бахори знов були щасливі.