Розділ 1

Нарешті прийшла весна! Все навколо набуває яскравих фарб і світить яскраве сонце. На вулицях величезна кількість дітей, які радіють гарній погоді та весняним канікулам у школі. Весна – це час, коли кожен забуває про існування всіх своїх проблем. Коли Хейзел прокинулася, то зрозуміла, що сьогодні був такий же день, як і вчора. У її житті нічого не змінилося. Вона мріяла про людину, яка буде проводити з нею вечори, обговорюючи глобальні речі. Вона давно усвідомила те, що в її школі ніхто не зможе її зрозуміти. Її інтереси були глибокими і широкими, але однокласники не могли по-справжньому оцінити її захоплення. З дитинства вона була творчою дівчиною зі своїми переконаннями. Але незважаючи на цей факт, однокласники завжди хотіли дружити з Хейзел, адже вона була найрозумнішою дівчинкою в класі. Але як би вона не старалася, вона так і не могла знайти в них внутрішнє задоволення своєї потреби в спілкуванні. Хейзел рухалася в одному напрямку, а люди навколо неї – в іншому. Але вона не сумувала. Вона завжди була радісною і допомагала всім, хто цього потребував.

Наступний навчальний тиждень обіцяв бути точно таким же, як і всі попередні. Хейзел зітхнула і почала готуватися до нового дня. Попереду на неї чекало ще багато уроків і одноманітних розмов з однокласниками, які здавалися їй такими поверхневими і нудними. Її міцна зовнішність приховувала ранню дорослість. Хейзел росла швидше за своїх однолітків завдяки… Її батько, чоловік, який повинен був захищати її і дарувати любов, став джерелом психологічного насильства і приниження. Але дівчинка знаходила свою опору в книгах, в мудрості, яку вони несли. Вони стали її супутниками, вчителями і друзями. Також, завдяки книгам, вона допомагала собі та іншим людям. Раніше Хейзел шукала підтримку в своїх подругах, але з часом зрозуміла, що не всі люди можуть зрозуміти її біль і страждання, вони не поділяють її бажань і мрій. Тепер вона рухалась своїм шляхом, розуміючи, що справжня сила і опора були в ній самій. Хейзел вирішила більше не чекати розуміння від оточуючих і шукати свою долю самостійно. Її серце було сповнене туги і бажання дізнатися більше про світ, який здавався їй таким загадковим і невідомим.

Розділ 2

Тієї ночі сон Хейзел був особливо яскравим і незабутнім. Вона опинилася на чужій планеті, якась незнайома місцевість, що простяглася перед нею, вражала своєю красою і чужорідністю. Серпантини сріблястого світла огортали чарівний краєвид, а кришталеві струмені води розбігалися серед зеленого лісу. Хейзел йшла крізь імлу до таємничого ставка, коли раптом помітила силует, що виділявся на тлі зірок. Чоловік у літньому тонкому одязі, що стояв на березі ставка, мав коротке темне волосся і виразні карі очі. Він подивився на Хейзел, і в її серці промайнуло відчуття, якого вона ніколи не відчувала. Хейзел відразу побачила в ньому те, що так шукала, але не змогла пояснити, що саме змусило її так думати.

Хейзел: (обережно, з цікавістю) Хто ти?

Лео: (посміхається, але з відтінком серйозності) Я – Лео. Ми можемо зустрітися тільки в твоїх снах, але я не з цього світу, я з планети Higence3005.

Хейзел: (насупившись) Ти з іншої планети? Але як це можливо?

Лео: (м’яко) Наука і реальність набагато складніші, ніж здається на перший погляд. За допомогою механізмів, які наші батьки імплантували нам при народженні, ми можемо спілкуватися за допомогою снів.

Хейзел: (скептично) Чому я? Чому ви обрали саме мене?

Лео: (серйозно) Ти особлива, Хейзел. Ти відчуваєш світ по-іншому, і саме тому наш зв’язок став можливим. Я довго шукав людину, яка зможе це зрозуміти і прийняти. Є відчуття, що ми з нашими поглядами дуже схожі.

Хейзел: (дивиться на Лео) Я не можу в це повірити! Але мушу зізнатися, що коли я побачила тебе, я подумала, що ти та людина, яку я шукала все своє життя.

Лео: (з м’якою посмішкою) Ми будемо вчитися один в одного. Ти дізнаєшся про мій світ, а я дізнаюся про ваш. Разом ми зможемо знайти відповіді на питання, які турбують нас обох.

Хейзел: (відчуваючи зростаюче хвилювання) Це лякає і захоплює одночасно. Тут, на Землі, мене ніхто не розуміє.

Лео: (з теплотою) Я розумію. І я тут, щоб допомогти вам зрозуміти, що ви не самотні. Разом ми відкриємо нові горизонти.

Хейзел: (посміхаючись) Добре. Я готова дізнатися більше. З чого почати?

Лео: (серйозно) Почнемо з маленьких кроків. Розкажіть мені про свої найпотаємніші мрії. А я поділюся своїм. Це буде наш перший крок до порозуміння.

Хейзел: (довірливо) Добре, Лео. Я готова.Так і почалася їх розмова, повна відкриттів і таємниць, що привела до глибокого взаєморозуміння і несподіваних відкриттів.

Розділ 3

Минуло кілька днів відтоді, як Хейзел вперше зустріла Лео уві сні. З кожною наступною ніччю їхні розмови ставали все глибшими і змістовнішими. Хейзел дізналася про культуру, науку і життя Higence3005, а Лео, в свою чергу, вбирав знання про Землю і людей. Одного разу вночі, опинившись у знайомій тьмяно освітленій кімнаті, Хейзел відчула дивне хвилювання. Лео вже чекав на неї. Хейзел заснула.

Лео: (з посмішкою) Це особливий день, Хейзел. Я хочу показати тобі дещо важливе.

Хейзел: (заінтриговано) Що саме?

Лев: (простягаючи руку) Іди за мною. Сьогодні ти побачишь мою планету на власні очі. Хейзел обережно взяла Лео за руку, і кімната почала розчинятися, поступаючись місцем новому пейзажу. Вони опинилися на вершині високої скелі, з якої відкривався захоплюючий вид на місто з футуристичними будівлями та яскравими вогнями. Небо було наповнене дивними зірками і планетами, близькими і чистими. Навколо них було багато людей, схожих на Лео.

Хейзел: (у захваті) Це неймовірно… Це твоя планета?

Лео: (з гордістю) Так, це Higence3005. Прошу. Тут все інакше, ніж на Землі, але я впевнений, що тобі сподобається.

Вони спустилися зі скелі і почали гуляти по місту. Хейзел помітила, що люди на цій планеті різні – у одних світиться шкіра, інші носили дивні пристрої, які витали навколо них.

Лео: (показує на одного з перехожих) Це наші вчені. Вони працюють над створенням нових технологій, які допомагають покращити життя на нашій планеті. Але мені здається, що вони щось від нас приховують.

Хейзел: (захоплено) Дивовижно! Чому ти так думаєш, Лео?

Лео: (з посмішкою) Хейзел, мені дуже складно пояснити тобі словами! Ходімо, я вам покажу.

Лео взяв Хейзел за руку і повів її вузькими вуличками міста. Вони підійшли до великої будівлі з високими стінами і замкненими воротами. Будівля здавалася занедбаною, але навколо неї витала дивна аура таємничості.

Лео: (пошепки) Нікому не дозволено відвідувати цю будівлю. Але одного разу я зміг заглянути туди, коли вони привозили зразки для вивчення.

Хейзел: (схвильовано) А що ти там побачив?

Лео: (уважно) Я бачив, що їх цікавить планета Земля. Там були карти, дані про вашу планету, зразки земних рослин і мінералів. Але це не найдивніше.

Хейзел: (стурбовано) Що ж тоді найдивніше?

Лео: (дивлячись на Хейзел) Я чув, як вони говорили про здатність контролювати розум людей. Вони обговорювали якісь плани, але я не встиг зрозуміти, навіщо їм це потрібно.

Хейзел: (в жаху) Щоб контролювати розум людей? Але навіщо їм це?

Лео: (серйозно) Це те, що я повинен зрозуміти. Можливо, вони готуються до чогось більшого, ніж ми можемо собі уявити. Але я боюся, що їхні плани можуть бути небезпечними як для моєї планети, так і для вашої.

Хейзел: (рішуче) Лео, нам потрібно з’ясувати правду. Якщо вони дійсно мають намір використати цю технологію проти Землі, ми повинні їх зупинити.

Лео: (схвально) Ти маєш рацію, Хейзел. Діяти потрібно обережно, але рішуче. Сьогодні ввечері ми спробуємо потрапити в цю будівлю і дізнатися більше.

Хейзел: (сміливо) Я готова. Давай зробимо це.

Лео: (посміхається) Разом ми зможемо це зробити. Ходімо, я покажу тобі безпечний шлях.

Вони обережно йшли далі, обмірковуючи план дій. Хейзел відчувала, як її серце б’ється швидше від хвилювання та страху, але вона знала, що має допомогти Лео та захистити свою планету.

Розділ 4

Ніч опустилася на місто Higence3005, огорнувши його м’яким світлом далеких зірок. Лео і Хейзел стояли перед входом в загадкову будівлю, готові до своєї ризикованої місії.

Лео: (тихо) Ми повинні бути дуже обережними. Іди за мною і не галасуй.

Хейзел кивнула, і вони разом прослизнули через незамкнене вікно в задній частині будівлі. Усередині було темно і холодно, але вони були оточені дивними приладами і екранами, на яких миготіли зображення Землі.

Хейзел: (пошепки) Що це все означає? Чому їх так цікавить Земля?

Лео: (з острахом) Не знаю, але скоро дізнаємося.

Вони пройшли через кілька кімнат, поки не натрапили на двері з написом “Секретні архіви”. Лео обережно відкрив її, і вони зайшли всередину. На столі лежали документи, старі фотографії та нотатки.

Хейзел: (дивлячись на документи) Дивіться, ось записи Землі. Деякі експедиції… Що це означає?

Лео: (читає вголос) «Проект переселення… Еволюції… Новий дім для людства…»

Хейзел: (з подивом) Лео, що це означає, що жителі твоєї планети є нащадками людей з Землі?

Лео: (шоковано) Схоже. Вони згадують про міграцію в іншу галактику мільйони років тому. Але чому вони це приховали?

Хейзел: (відкриваючи старе фото) Дивись, це… люди. Вони такі ж, як ми. Як це можливо?

Лео: (думаючи) Можливо, вони хотіли зберегти наші дослідження чистими, не впливаючи на наше сприйняття. Але чому?

Раптом за дверима вони почули кроки. Лео і Хейзел затамували подих, але кроки віддалялися. Вони продовжили досліджувати архів.

Хейзел: (відкриваючи ще один документ) Ось ще дещо. “Експеримент з контролю свідомості… контроль над примітивними інстинктами…»

Лео: (із занепокоєнням) Вони вчилися контролювати розум, можливо, щоб запобігти конфліктам, як на Землі. Але чому це має бути секретом?

Хейзел: (рішуче) Ми повинні знайти відповіді. Можливо, це і є ключем до розуміння нашого майбутнього.

Лео: (з м’якою посмішкою) Ти маєш рацію, Хейзел. Ми дізнаємося правду, якою б вона не була.

Їхні погляди зустрілися, і на мить вони відчули щось більше, ніж просто дружбу. Зв’язок, який виник між ними, став міцнішим і вони зрозуміли, що готові захищати один одного за будь-яку ціну.

Лео: (ніжно) Хейзел, я радий, що ти тут зі мною. Без тебе я б не впорався.

Хейзел: (тепло) Я теж рада, Лео. Разом ми можемо все.

Вони повернулися до вікна і вилізли назовні, відчуваючи, що таємниці, які вони щойно відкрили, змінили їх назавжди. Коли вони повернулися до звичного життя, то зрозуміли, що на них чекає ще багато запитань та пошуків відповідей. Але було ясно одне: вони вже не були одні.

Лео: (дивлячись на зірки) Ми знайдемо правду, Хейзел. Обіцяю.

Хейзел: (тримаючи його за руку) І я вірю тобі, Лео. Разом ми впораємося.

Їхня пригода тільки починалася, але тепер вони знали, що можуть покластися один на одного. У їхніх серцях зародилася перша любов, яка допомогла їм знайти сили і мужність для майбутніх випробувань.

Розділ 5

Минуло кілька днів з моменту їхнього першого проникнення в будівлю з секретними архівами. Хейзел не могла забути документи, які вона там знаходила, тому вирушила досліджувати бібліотеки свого міста в пошуках відповідей. Вона провела багато годин серед книжок, переглядаючи стародавні тексти та сучасні дослідження. В одній із найстаріших бібліотек міста, серед запорошених полиць і зношених томів, її погляд впав на пошарпану книжку про космос.

Хейзел: (шепочучи) Можливо, це те, що я шукала.

Вона сіла за стіл і почала уважно вивчати сторінки. На одній з них вона знайшла цікаву для неї інформацію.

Хейзел: (читає вголос) «Теорія відносності часу. Теоретично, з такої планети, як Higence3005, може побачити Землю в іншому часовому проміжку.

Її очі загорілися розумінням. Вона намагалася заснути якомога швидше, щоб розповісти про це Лео.

Лео: (здивовано) Ти впевнена в цьому, Хейзел?

Хейзел: (впевнено) Так, це багато що пояснює. Вчені на вашій планеті можуть побачити майбутнє Землі. Але навіщо їм це потрібно?

Лео: (думаючи) Можливо, щоб зрозуміти, який період часу зараз на Землі, і як ним можна керувати.

Хейзел: (рішуче) Нам потрібно повернутися в ту будівлю і дізнатися більше. Якщо вони керують людьми на Землі, це пояснює багато катастроф.

Вночі вони знову зайшли в будівлю. Цього разу вони знали, що шукати. Пройшовши повз системи безпеки, вони потрапили до архіву.

Хейзел: (тихо) Сюди. Тут ми знайдемо відповіді.

Вони почали розглядати документи, пов’язані з контролем свідомості.

Лео: (читає вголос) Проєкт «Контроль часу». Мета – вплинути на найвпливовіших людей на Землі для запобігання та контролю глобальних конфліктів».

Хейзел: (з жахом) Тобто вони навмисно створюють війни і трагедії на Землі, щоб контролювати хід історії?

Лео: (киває) Схоже. Вони керують мозком лідерів, щоб спрямовувати події в потрібному їм напрямку.

Хейзел: (відчайдушно) Але чому? Навіщо їм це потрібно?

Лео: (серйозно) Можливо, вони вважають за необхідне захищати свій світ. Або у них є свої, приховані мотиви. Але це неправильно. Ми маємо це зупинити.

Хейзел: (рішуче) Ми повинні розповісти про це іншим. Ми більше не можемо дозволити їм маніпулювати людьми.

Лео: (дивиться їй в очі) Ми почнемо з малого. Ми розповімо тим, кому довіряємо. Поступово про це дізнаються всі.

Вони покинули будівлю, розуміючи всю серйозність ситуації. У їхніх серцях зростала не лише тривога, а й рішучість боротися за правду. Незабаром вони зібрали невелику групу довірених осіб і почали ділитися своїми відкриттями. Усвідомлення того, що планета Лео контролює Землю, об’єднало їх у прагненні звільнити людство від невидимих ланцюгів.

Хейзел і Лео ще більше зблизилися. Їхні почуття один до одного зміцнилися, ставши джерелом сили і підтримки.

Лео: (м’яко) Хейзел, я дякую тобі за все. Без тебе я б ніколи не пізнав правди.

Хейзел: (посміхається) Ми разом, Лео. І разом ми з цим впораємося.

Їхній зв’язок став міцнішим, як і їхня рішучість боротися за майбутнє своїх світів.

Розділ 6

Хейзел довго розмірковувала над тим, що вони з Лео дізналися про вплив планети Higence3005 на Землю. Одного разу мати, не знаючи про таємні пошуки дочки, запропонувала їй зустрітися з братом, який працював вченим і запросив їх на екскурсію в свою лабораторію.

Мама Хейзел: (з посмішкою) Хейзел, твій дядько запрошує нас до своєї лабораторії. Це прекрасна можливість побачити, над чим він працює. Адже ти завжди любили науку.

Хейзел: (з легким хвилюванням) Звичайно, мамо. Буде цікаво.

Наступного дня вони пішли в лабораторію свого дядька. Доктор Маркус, її дядько, був доброзичливим і сповненим ентузіазму вченим. Він із задоволенням показував Хейзел та її матір різні лабораторії та дослідницькі центри.

Доктор Маркус: (з гордістю) Це наша головна лабораторія. Тут ми працюємо над новими технологіями та досліджуємо космос.

Хейзел: (з інтересом) Вражає, дядько Маркус. Що саме ви зараз досліджуєте?

Доктор Маркус: (загадково) Дуже багато. Але особливо цікавим проєктом є вивчення інопланетних сигналів і можливих контактів.

Під час екскурсії Хейзел помітила замкнені двері з написом «Цілком таємно». Цікавість узяла гору над нею, і коли дядько відволікся, вона швидко прослизнула всередину. Усередині вона знайшла безліч документів і записів. Серед них була папка з позначкою “Приземлення прибульців”. Хейзел почала читати і була шокована.

Хейзел: (пошепки) «Інопланетні висадки на Землю… Вони хочуть знищити нинішніх мешканців, щоб повернути свою планету і жити в злагоді… Вивчається інопланетний розум…»

Вона швиденько записала основні моменти і повернулася до дядька і матері, вдаючи, що нічого не сталося. Увечері Хейзел зустрілася з Лео, щоб обговорити свої знахідки.

Лео: (уважно) Це багато що пояснює. Вони дійсно планують повернути Землю. Але як вони збираються це робити?

Хейзел: (стурбовано) Я знайшла ще одну інформацію. Вчені на Землі готують суперракету, яка могла б відправити людей в іншу галактику. Можливо, саме так ваші предки потрапили в Higence3005.

Лео: (схвильовано) Це означає, що наші долі пов’язані з цим проєктом. Ми повинні зупинити їхні плани, інакше людство може постраждати.

Хейзел: (рішуче) Ми повинні діяти. І почнемо ми з пошуку додаткової інформації про проєкт ракети.

Вони почали наполегливо працювати, досліджуючи нові дані та ділячись відкриттями з довіреними людьми. Невдовзі їхня команда стала достатньо великою, щоб почати планувати протидію.

Одного разу, під час чергової зустрічі, Лео і Хейзел залишилися наодинці. Їхні погляди зустрілися, і вони відчули зростаюче почуття близькості.

Лео: (тихо) Хейзел, ти змінила моє життя.

Хейзел: (тепло) А ти змінив моє життя, Лео. Я не уявляю свого життя без тебе.

Лео: (м’яко) Я теж…

Він повільно підійшов, і вони вперше поцілувалися. Цей момент зміцнив їхній зв’язок, і вони відчули, що можуть подолати будь-які труднощі разом.

Лео: (впевнено) Я з тобою. Ми зробимо все можливе.

Їхня місія стала ще важливішою, і вони були готові ризикнути всім, щоб врятувати свій світ.

Розділ 7

Хейзел і Лео вирішили звернутися до різних людей і організацій, щоб попередити їх про небезпеку. Вони намагалися пояснити, що планета Higence3005 збирається знищити людство, щоб повернути собі Землю. Але їхні спроби не увінчалися успіхом.

На місцях:

Хейзел: (до вчених і керівників) Послухайте нас! У нас є докази того, що інопланетяни з іншої галактики планують знищити людство, щоб повернути собі Землю!

Вчений: (глузливо) Інопланетяни? Все це звучить як фантастика. У нас немає жодних даних для підтвердження вашої заяви.

Керівник: (холодно) Ми не можемо приймати рішення, спираючись на історії підлітків. У нас є більш нагальні проблеми.

Хейзел: (відчайдушно) Але ви повинні нам вірити! Якщо ми не зупинимо їх зараз, буде вже пізно!

Вчений: (скептично) Досить, панночко. Твоє місце в школі, а не тут.

На планеті Higence3005:

Лео: (до своїх співвітчизників) Ви повинні розуміти, що наш план повернення на Землю призведе до катастрофи! Ми не можемо знищувати людей!

Громадянин: (недовірливо) Лео, це звучить смішно. Наші вчені знають, що вони роблять. Ти просто молодий і наївний.

Інший громадянин: (роздратований) Ти і твоя подруга занадто багато фантазуєте. Залиште це дорослим.

Лео: (у розпачі) Ти не розумієш! Ми бачили докази! Якщо ми продовжимо, людство загине!

Вчений: (грізно) Лео, перестаньте поширювати неправдиві чутки. Ви сієте паніку і недовіру. Це має припинитися.

Вчені планети Higence3005 розлютилися, дізнавшись про спроби Лео і Хейзел зірвати їх план. Вони почали прискорювати свої дії, готуючись до активних дій зі знищення людства.

У лабораторії на Higence3005:

Головний науковий співробітник: (холодно) Ці діти знають занадто багато. Ми повинні прискорити наш план. Активуйте програму «Очищення».

Асистент: (впевнено) Так, почнемо з психічного впливу.

Вони почали використовувати технології, які могли б керувати розумом людей на Землі. Ця технологія посилювала агресію, викликала конфлікти та хаос. Люди все більше ставали ворожими один до одного, починалися заворушення і війни.

На місцях:

Хейзел: (у сльозах) Вони почали знищувати нас, Лео. Подивись, що відбувається в новинах. Війни, конфлікти, руйнування…

Лео: (відчайдушно) Треба щось робити. Ми не можемо просто спостерігати, як все розвалюється…