Кукол Анна навчається в шостому класі Нововоронцовської ЗОШ I-III ст. №2. Зарекомендувала себе як старанна, відповідальна, творча, ініціативна, товариська учениця. До навчання ставиться сумлінно, має глибокі й міцні знання з усіх предметів. Відмінниця. Улюбленими предметами у школі є світова й українська література та мова, математика. Бере участь у різних інтерактивних творчих конкурсах та іграх, а саме: «Колосок», «Соняшник», «Патріот» та інші. Має вже певні досягнення; а саме грамоти та дипломи за творчі роботи («Об’єднаймося, брати мої», «Я землі своєї краплинка»).

У вільний час Анна дуже багато читає (взагалі без книги не уявляє свого життя), вишиває хрестиком та бісером.

У класі користується авторитетом, завжди є ініціатором різних заходів, конкурсів. Президент шкільного бібліотечного клубу «Перлина».

Користується повагою вчителів. Має багато друзів, підтримує дружні стосунки із учнями школи.

Зав. шкільною бібліотекою, Степаненко Н.Л.

Без пристрасті до книжки людині недоступні
культура сучасного світу, інтелектуальне та емоційне вдосконалення.
Сухомлинський В. О.

Ось і пролетіли зимові канікули. Дзвоник знову покликав до школи. Позаду залишилися незабутні враження про приємний відпочинок.

Я дуже люблю читати. Гарна книга-мій улюблений друг у вільний час. Ще змалечку батьки та бабуся привчили мене поважати книгу, бо вона, як ніхто, покаже дорогу в майбутнє. Напевне, ніхто не буде заперечувати того важливого значення, яке має книга в житті суспільства.

Часто книги порівнюють із ріками, які напувають планету мудрістю.

Книга – наш мудрий і вірний друг. Зі сторінок книг на нас дивляться герої минулого й сьогодення, про яких цікаво й захоплююче розповідають автори – письменники, які є особливо обдарованими людьми. Цікаві книги – вічні. Вдома у мене є своя бібліотека, в якій зібрані твори від волелюбного Т.Шевченка до загадкового Г.Уеллса. Читання з віком мене захоплює все більше. Кожна прочитана книга залишає часточку в моїй душі.

Древній мудрець Цицерон сказав: «Дім, в якому немає книг, подібний тіла, позбутого душі». І це - дійсно так, бо книга - святиня, без якої немислиме життя людини, без книги воно стає сірим, одноманітним і буденним. Тому з книгами ми йдемо по життю, з ними почуваємо себе впевненішими і мудрішими.

Існують книжки, прочитавши які, ще довго не можна позбутися враження, що стала однією із героїв твору, переживаю пригоди, подумки розмовляю з персонажами, посміхаюся, пригадуючи їхні кумедні вчинки. Здається, що я бачу ранкову росу, синє небо, зелений ліс, відчуваю подих вітру, запах квітів, шелест листя, спів пташок.