Повість «Ганнуся» має свою цікаву історію. І я хочу поділитися своїми читацькими враженнями.
Мені дуже сподобався герой-оповідач Костя, який зайнятий своїми дорослими справами, тобто письменництвом. Однак на прохання своєї доброї знайомої змушений на якийсь час стати таким собі «вусатим нянем» для її доньки. Він поводиться зазвичай серйозно і відповідально, як і слід поводитися дорослому. Однак іноді й кумедно, наприклад, може злякати поштаря, загавкавши на нього. В селі у матусі відбуваються всілякі пригоди: витягання відра з криниці кішкою, зустріч з маленькими їжачками, ловіння курки замість квочки. Прочитавши книгу, ви також дізнаєтесь , як Кость з Ганнусею, під час польоту літака, щоб згаяти час, придумали гру по спільному складанню вірша.
А епізод з магічним варивом варення під відкритим небом! Та варення там вариться не просто так, для домашніх потреб, а для дуже благородної місії. Однак якої – не розповідатиму, краще прочитайте самі.