Як я знайшов "Часодіїв" у книжковому морі
Життя одне, а цікавих книжок так багато! Як же встигнути прочитати найкращі твори? Як вибрати з книжкового моря найцікавіше?
На ці запитання я намагаюся знайти відповіді. Звертаюся до друзів, до батьків, до бабусі-бібліотекарки, до вчителів та Інтернету. Мені подобаються твори сучасних українських письменників: В.Рутківського, Н.Щерби, М.Павленко, Е.Андієвської, А.Кичинського.
Хто ж із підлітків не захоплюється пригодницькою та фантастичною літературою? Хто не мріє про неймовірні подорожі до екзотичних країн, на далекі острови?
Вважаю, що мені пощастило. Із дитинства моїм «компасом» у книжковому морі був дідусь, учитель української мови та літератури. Батьки повсякчас дбають про мою освіту та розвиток інтелектуальних здібностей. Вони завжди привозять із відряджень нові книги. У нашій сімейній бібліотеці чимало довідкової та художньої літератури.
Нещодавно мене вразили книги сучасної української письменниці Наталії Щерби із циклу «Часодії». Це романи: «Часовий ключ», «Часове серце», «Часова вежа», «Часове ім’я», «Часограма» та «Часова битва». Можливо, тому що головна героїня - дівчинка-часодійка Василина Огнева - моя однолітка. Вона опинилися в центрі небезпечної гри часодіїв, фей та лютів. Має вищий ступінь часодійства, що дозволяє їй керувати часом силою думок, повертатися в минуле та передбачати майбутнє. Навіть друзі Василини не розуміють, хто вона така: наївне дівчисько чи шпигунка, заслана батьком - могутнім магом-часодієм Нортоном Огневим. А можливо, саме вона зможе протистояти злому наміру чаклуна знищити світ?
Як би я хотів разом із Василиною побувати в Ефларі - чарівній країні, створеній особливою часовою магією. Цікаво дізнатися, який ступінь часодійства я отримав би, коли б пройшов ритуал посвячення та випив чародійне зілля? Чи зміг би так, як Василина, вступити в боротьбу з підступним духом Астрагором та Чорною Королевою? Чи вистачило б у мене мужності, сили духу, щоб допомогти врятувати свого друга й нашу рідну землю від небезпечних і жорстоких ворогів?
Так перейнявся долею героїв цього твору, що одного разу мені наснився дивний сон. Я опинився перед старовинним сімейним годинником, що виявив перший ступінь мого часодійства. Це дозволяло керувати чарівними крилами, мати золотий часовий браслет і робити нездійсненне: літати над містом, Чорним морем, островом Джарилгачем, із висоти пташиного польоту оглядати краєвиди рідної землі. Завдяки крилам мав можливість відвідати країни, у яких давно мріяв побувати. На жаль, коли прокинувся, зрозумів: це лише мої фантазії...
Швидко плине час. Думками все частіше повертатимуся, як часодій, у минуле, згадуючи найяскравіші події та найцікавіші книжки мого дитинства. Коли виросту, то прочитаю ще багато мудрих і цікавих книг. Звичайно, вони допоможуть мені краще осягнути закони часу - головного джерела всієї життєвої енергії на Землі. Маю надію, що книги допоможуть знайти відповіді на найбільш хвилюючі питання, які постануть переді мною.