Ще в XVІІ столітті Френсіс Бекон писав: «Книжки - кораблі думки, що мандрують хвилями часу», - тому я, читаючи книги, щоразу подорожую в часі та просторі, ці джерела знань допомагають мені пізнавати світ, розуміти дійсність, ставати Людиною.
У 2016 році наш шкільний бібліотекар Віра Андріївна запропонувала мені взяти участь у міському етапі конкурсу «Велика книга читацьких рекордів». Я з радістю погодилась, адже була впевнена, що читаю досить багато книжок, вмію їх аналізувати. Тож прочитала повість Катерини Булах «День кота», написала відгук.
Того року я посіла друге місце, бо недостатньо прочитала книжок. Після конкурсу в мене було відчуття розчарування, пригніченості. Але я вирішила не засмучуватись і почала активно читати твори в планшеті, в телефоні, а також брала нові й нові книжки в бібліотеці. Навіть коли їздила відпочивати на море, також читала книжки, щоразу поринаючи у чарівний світ разом з героями творів.
І ось у 2017 році мені знову запропонували взяти участь у цьому ж конкурсі. Це була моя мрія, до якої я йшла наполегливо, а допомагали мені в цьому книжки. Якою я була щасливою, коли дізналася, що перемогла в II етапі конкурсу.
Мабуть, у когось виникне запитання: «Читання заради читання?» Ні, просто людині потрібно прийти до розуміння: як жити, для чого жити, яку мету ставити перед собою, про що мріяти.
Книги відкривають нам світ, змушують плакати та сміятися, показують вихід зі скрутного становища, а також допомагають здобути перемогу! «Читайте! І нехай у вашому житті не буде жодного дня, коли б ви не прочитали хоча б сторінки з нової книги!»,- так писав Костянтин Паустовський, і я повністю погоджуюсь з його словами.