Книга в моєму житті

Я часто чую від своїх друзів про те, що книжки скоро зовсім зникнуть, адже за вікном XXI століття. Звичайно, можливості інформаційних технологій сягнули так далеко, що навіть наукові фантасти такого не припускали. Та я переконана: книги залишаються і ще довго залишатимуться великим надбанням культури.

Як добре гортати сторінки, що пахнуть друкарською фарбою, розглядати гарні кольорові ілюстрації! На моїх комп'ютерних дисках зібрано чимало книжок, проте я завжди поспішаю до бібліотеки. Там я можу взяти книгу, яка вже побувала в багатьох читачів. Вона зберегла і схвальні записи, і сліди від сліз, і засушені квіточки, і неймовірні закладки...

...Прочитана остання сторінка, я закриваю книгу, а серце не хоче з нею прощатися. Вона увійшла у мою душу, пам'ять, у моє життя. Надовго. Може, назавжди. Я не ставлю її далеко на поличці, бо знаю: мине час - і знову повернусь до неї, іншими очима дивитимуся на героїв та події, відкриваючи все нові й нові деталі твору.

Колись я почула такий вислів: «Ти є тим, що ти їси». Так і з книгою. Якщо ти читаєш про веселі пригоди, добрих сміливих героїв, які чесні, співчутливі, товариські, то й сам набуватимеш таких рис. А коли тобі до вподоби лицемірні, хитрі, підступні шпигуни, безсердечні та бездушні люди, чи ж не проростуть у тобі паростки цього зла? Тому важливі не книги як такі, а їхній зміст. Адже можна «проковтнути» всі детективи, пригодницькі романи і так нічому й не навчитися.

Книги - мої найвірніші друзі, тому я ретельно та обачливо вибираю їх. Саме вони поведуть мене у незнайомий, цікавий, дивовижний, чудовий світ, познайомлять з прекрасними людьми, дадуть відповідь на безліч питань.