Книга - іменник жіночого роду. У множині має закінчення -и. Так вам розповість про книгу орфографічний словник української мови.
Книга - зброшурована в одне ціле й оправлена певна кількість друкованих або рукописних аркушів. Це інформація з тлумачного словника української мови.
Моє визначення: книга - помічник, порадник, міст у інший світ, а для тих, хто уміє дружити з нею, — вірний друг.
Без книги не проходить жоден мій день. Я читаю кожну вільну хвилину свого житгя. Деякі подруги навіть сміються з мене, бо я читаю усюди: у школі на перервах, вдома, у ліфті, у магазині, на прогулянці з друзями. Навіть якщо я не можу знайти потрібну книгу у продажі, я читаю її on-line на планшеті, або на телефоні.
Я часто замислююсь над питанням: звідки у мене такий поштовх до читання? Я зупинилася на думці, що це йде з раннього дитинства. Ще коли я була немовлям, мама часто розповідала мені віршики та співала колискові. Згодом, коли я підростала, тато розповідав мені казочки, які сам вигадував спеціально для мене. Коли я навчилася читати самостійно (десь з 4-х років), від книги мене не можна було відвести. Мені було дуже цікаво дізнаватись щось нове, відкривати для себе незвідані речі. Я ставила батькам дуже багато питань. Мене цікавило буквально усе: чому квіти різних кольорів, чому машина їде швидше, ніж іде людина. Думаю усе це і зв'язало моє життя із книгою.
В основному зараз я читаю фантастику та фентезі. Мої улюблені письменники: Джон Грін, Малина Маріанна, Вероніка Рот та Наталія Щерба. Читаючи їхні книжки, я занурююсь у дивовижний світ пригод, розкриваю таємниці разом із головними героями та відчуваю свою присутність там, у дивовижному світі пригод.
Книга приносить щось нове в мій внутрішній світ. Ніяк не можу зрозуміти чим заповнюють цю порожнечу люди, які нічого не читають ... А зі сторінок деяких книг, найкращих і улюблених, я читаю себе. Свою душу, емоції і переживання, і це непередаване відчуття!
Аналізуючи вчинки героїв книг, я ставлю себе на їхнє місце. Задаю собі питання: «Як би я вчинила в такій ситуації?».
У книзі я шукаю розраду, коли мені важко на душі. Книги допомагають відволіктися від проблем і всього іншого і зануритися в той світ, в якому на яву мені на жаль ніколи не з'явитися.
Іноді в моєму житті бувають ситуації, коли я не можу поділитися своїм питанням з кимось, і тоді відповідь доводитися шукати в книгах. Також буває, що коли погано на душі, то я відкриваю книгу, проживаю життя її героя, як своє, і мої проблеми вже не здаються такими великими і страшними, а рішення знаходиться саме собою.
Книга вчить мене думати, правильно викладати свої думки. Вона навчає грамотності, розвиває мову. Взагалі з книги я черпаю багато цікавого для себе та запам'ятовую рішення різних життєвих ситуацій. Важко уявити своє життя без книг: художніх, науково-популярних, довідкової літератури тощо. Протягом усього життя я звертаюсь до них. Вони допомагають мені зрозуміти світ, що мене оточує, відкривають небачені обрії, розкривають таємниці природи, життя, збагачують знаннями, пробуджують мрію.
А навіщо, з якою метою ми читаємо книги? Для того, щоб просто зайняти вільний час, розважитися, помріяти? Чи для того, щоб дізнатися щось нове, навчитися чогось, розвинути свої здібності? Звичайно, і для того, і для іншого. То, якщо книга здатна чогось навчити, можливо, вона може і чиєсь життя змінити?
Отож, друзі шануйте книгу, любіть і бережіть її, бо у ній велика сила, у неї вкладено велику працю і мудрість багатьох людей. Ніколи не буває самотньою та людина, для якої друг — книга. Дякую за увагу.