Котлярова Катерина – відмінниця навчання, переможець багатьох конкурсів читців, районного конкурсу знавців української мови ім. П. Яцика, українознавчої гри «Соняшник». Активна, відповідальна дівчина, яка захоплюється історією, вивчає дві іноземні мови (англійську та німецьку), із задоволенням готує на кожний урок додаткову інформацію, захищає доповіді. Саме захоплення читанням дає таку можливість, адже Катерина має образне мислення, значний запас слів, її виступи логічні, ґрунтовні та емоційні. Учениця відрізняється від інших дітей тим, що добре запам’ятовує все, що прочитала, а потім із великим задоволенням розповідає про це однокласникам. Шкільна програма – це лише частина того, що вона читає. Дівчина любить історичні твори, фантастичні пригоди, легенди, притчі та лірику. Кожен урок літератури в школі – це задоволення спостерігати, як Катерина вміло орієнтується в матеріалі, працює із текстом, аналізує вчинки героїв, визначає ідею та проблему твору. Вона постійна активна читачка шкільної бібліотеки, проте це тільки частина того, що прочитала, оскільки має велику бібліотеку вдома, користується матеріалами мережі Інтернет.
Учитель української мови та літератури, Золотаренко А.В.
На книгу Валерія та Наталі Лапікурів«Чарівна брама»
Головний герой, прийшовши одного разу до свого друга Віті, намагався пограти на комп’ютері (якого сам не мав), але натомість із заздрощів до Вітька, що з комп’ютером був на «ти», натиснув на кнопку і потрапив у надзвичайне. У тому дивовижному світі Богданко знаходить друзів: дядько Яків, дід Ох, баба Франя. Як згодом дізнається хлоп’я, віртуальному світу доводиться непереливки, оскільки його поглинає пустка. І тільки людина, що не торкалася зброї та крові, може врятувати це дивовижжя. Такою людиною виявився Богданко. Тепер разом зі своїми новими друзями він повинен дістатися Чарівної брами, нарвати трави і знищити зло, яке загрожує всім. За законами жанру, подолавши небезпеку, хлопчик рятує чарівний світ і щасливо повертається додому.
Це повчальна для мене історія, а не просто цікава сучасна фєнтези-розповідь. Я відчула зв'язок із народними мотивами (брама, чарівне зілля розрив-трави, дід Ох, чугайстер, чумаки). Деякі персонажі навіть схожі рисами характеру на звичайних дідусів і бабусь. У книзі можна зустріти багато легендарних, міфічних, а не тільки вигаданих образів. Наприклад, Сіверко – це бог холодних північних вітрів, Перун – бог блискавки і грому, русалки – казкові істоти давнього світу наших предків. Несподіваним для мене було дізнатися, що Божа муха – це бджола, бо слов’яни вірили, що вона богові мед носить, а Коркодим – таємнича істота, яка й справді жила у водоймах слов’янських земель, описана в літописах у 16 столітті, схожа на крокодила, але більша і чорна.
Читаючи цю книгу, відчула себе частиною могутнього народу, який має давню, цікаву, багату культуру. Я зрозуміла, що у будь-які часи цінуватиметься добра, правдива, чесна людина, яка вміє дружити. Навіть у складних життєвих ситуаціях необхідно допомагати один одному. І хто знає, можливо, і ми колись потрапимо до паралельного світу!