(Продовження)

Тут є чугайстри, відьмаки, мольфари, злидні, перелесники, русалки, песиголовці та інші казкові герої, які за легендами, мешкали на території сучасної України.

Провідна тема книги – протиставлення добра і зла. Добрі герої, борються зі злом, а зло втілює у собі «Чорний маг» Ахруман, який прагне оволодіти світом.

Найбільше мені сподобався епізод, де Рутенія заради того, щоб її друг Горинь став справжнім полозом, віддала свою пам`ять. Як на мене, то це прояв справжньої та щирої дружби.

Мені подобається, що Рутенія бореться зі злом. І мені дуже хотілося б, щоб ніколи нікому не зустрічалися чорні маги.

Раджу прочитати ці незвичайні історії усім, хто любить фентезі або містику!!!

Мене звати Настя. Мені чотирнадцять років Навчаюсь у 8-А класі Чаплинської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів. Дуже люблю читати книги, а особливо фентезі. Скільки себе пам’ятаю, моє життя пов’язане з книгою. Першою мене ввела в цей дивовижний світ дитячої літератури матуся. Потім школа, де кожен день – із книгою.

Особливий слід у моїй душі залишають уроки літератури, під час яких я відкриваю для себе творчість чудових українських письменників: Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки, Василя Симоненка, Бориса Олійника, Володимира Сосюри.

Спочатку я була записана до шкільної бібліотеки, пізніше мама записала мене до районної бібліотеки для дітей. А зараз у мене є власна бібліотека, яка налічує 112 книг.

Коли підросла, я зрозуміла, що книги – це найбільше диво у світі, друзі, які допомагають у скрутну годину.

Час старить їх, але й надає небувалої краси. Усю історію людських дерзань думки, невпинну боротьбу за свободу й прекрасне майбутнє, чудові відкриття в пізнанні Всесвіту вмістили книги. Іван Франко порівняв їх із морською глибиною, а знання, які вони містять – дивними перлинами.

Книжка… Для одних людей – це скарб неоціненний, для інших річ, як і тисячі інших, для третіх – данина моді, розкіш, додаток до хатнього інтер`єру. Є й такі, для кого книга нічого не значить, читання для них смішне заняття.

Дитячі книги дарують читачам людяні чуття: відданість у дружбі, порядність, надійність, відповідальність. Вони, як ті чарівники – добро творці, роблять із людини Людину.

Зараз, у вік Інтернету, агресивного телебачення, потреба читати не зникає, адже життєву правду ми черпаємо саме з книжок. І добре, коли вони без надмірної жорстокості, повчальні, веселі, захоплюючі, із щасливим кінцем, бо цього так не вистачає у звичайному житті.

Читаю книги, і різні людські долі проходять переді мною, залишаючи помітний слід у серці. Ніколи не думала, що колись захоплюсь поезією. Після прочитання віршів Василя Симоненка зрозуміла, що його твори – це звернення до вічних проблем людства: кохання, дружби, вірності. Його життя – це яскравий спалах чарівної зірки.

Навіть у класі я виконую доручення бібліотекаря. Стежу, щоб книжки були в порядку: підклеєні,обгорнуті, не помальовані. Це мені вдається. Також я затятий волонтер. Разом із подругами ми ходимо в центр реабілітації дітей і там проводимо різноманітні заходи: ігри, вікторини, літературні вечори на різні тематики. І розповідаємо дітям про відомих письменників і їх життя. Також я з-задоволенням допомагаю бібліотеці, як шкільній, так і дитячій – дарую книги з домашньої бібліотеки, допомагаю організовувати книжкові виставки. Переконана, ніколи не буде самотньою та людина, для якої друг і порадник – книга.

Я дуже ціную книги, адже вони вважаються восьмим дивом світу. Читаю з задоволенням і раджу це робити всім!!!