"Людина без книги, як криниця без води", "Хто більше читає, той більше знає", "Добра книжка кожну голову на правильну дорогу направить" - і ще багато є прислів'їв та приказок про книгу. Д.Дідро казав: «Люди перестають думати, коли перестають читати». Книга - наш найкращий друг, завдяки їй ми можемо пізнати себе, потрапити в різні куточки світу.

Хто з нас не любить книжок? Дійсно, важко уявити таку людину. У народі кажуть: "Хто багато читає, той багато й знає". Кожен має хоча б невеличку особисту бібліотеку.

Книжка... Для одних людей — це скарб неоціненний, для інших — річ, як і тисячі речей повсякденного побуту, для третіх — данина моді, розкіш, додаток до хатнього інтер'єру. Є й такі, для яких книжка нічого не значить.

Шана й любов до книги починається з колиски, йде від батька-матері. Сім'я, в якій не читають книжок, — духовно неповноцінна.

Книга в Україні завжди користувалася великою пошаною. "Велика користь буває від учення книжного. Книги — це ріки, що напоюють світ, це джерела мудрості", — писав давньоукраїнський літописець. Зрозуміло, чому в Київській Русі існували книгозбірні при церквах, монастирях, при князівських та боярських дворах. Про це переконливо свідчать історичні джерела — ті самі книжки.

Якщо книга цікава, то ти будеш переживати долю головних героїв, ставитимеш себе на їхнє місце, прийматимеш рішення, шукатимеш виходу зі скрутної ситуації. Мені здається, що якщо в книзі немає малюнків, то це навіть краще, бо ти матимеш можливість уявити все по-своєму. Читаючи книгу, ти потрапляєш у незвичайний світ. Це подобається, бо можна змінити одноманітність життя.

На мою думку, все ж таки краще дітям читати книжки, аніж робити те, за що можна отримати покарання. Книги різножанрові й можна обрати будь-яку на свій смак.

Я не можу уявити свого життя без книги. Найбільше мені подобаються твори дитячої літератури й сучасна фантастика.