Коли ми читаємо ці рядки, то перед нами ясно постають картини рідної Батьківщини. «Ну, що б, здавалося, слова…Слова та голос» - більш, нічого, а серце б’ється – ожива, як їх почує! (Тарас Шевченко). І справді, слово будить нашу душу, змушує переосмислювати деякі речі.

Гарна книга може викликати справжній шквал емоцій, що аж дух перехоплює. А головне, де б ти не був, як тяжко тобі не було б, книга завжди поруч з тобою. Дуже вірно хтось колись сказав, що книга ніколи не зрадить і не залишить тебе. Мені іноді здається, що вони (книги) живі істоти і живуть своїм неповторним життям. А наше завдання зуміти відкрити для себе його зміст, відчути справжню душу. Так як людина самотня без друзів, людина самотня і без книги мені шкода тих одинаків, які залишилтсь у цьому світі без мудрих порадників, друзів – без книги.

Я росту сама і росте моя бібліотека. Кожна з прочитаних книг залишає слід у моїй душі. Я радію від того, що попереду в мене ще багато цікавих знайомств, відкриттів і здивувань. Бережіть книги – орієнтири нашого життя.