Книжка «Мій друг Юрко Циркуль та інші» українського письменника, дипломанта конкурсу «Коронація слова» (2009) Валентина Бердта – це реалістична історія Вадима Журбіна, семикласника, який потрапив у тяжкі життєві обставини та фінансову скруту. Крім того, це історія його вірних друзів — Юрка Циркуля, Іри, Сніжани та Анжеліки, які не полишають Вадима в біді. Книжку означено як шкільний роман.

Персонажі цього роману – школярі, які з’їхалися з міст України в село на шкільні канікули, тобто — «на заслання», як каже один із головних героїв. Вони й не підозрюють, що літо їм приготувало безліч пригод, а також почуття першого кохання… Батьки далеко, бабусі з дідусями слідом не ходять, тому підлітки чи не вперше в житті отримують свободу. Що з нею робити, коли немає комп’ютера? А на мобільнику – кілька гривень, «обмежений ліміт», встановлений батьками… Ось тут і відкривається досі незнаний ними світ, багатий спілкуванням, суперечками, пригодами, пошуками правильних відповідей на непрості запитання. Усі персонажі мені подобаються. Місце судді я лишаю читачам. Герої книги цікаві своїм світобаченням, що тільки-но формується. Ось, наприклад, твір одного з героїв на тему «Мені тринадцятий минало»: «… Тринадцять років – це вік, коли вперше в житті почуваєш себе обдуреним на всі сто. Бо до тебе нарешті доходить, що в житті рідко коли спрацьовує “на відмінно” бодай хоч одне правило, яке вчителі втовкмачували в голову. У цьому світі все навпаки: за улесливу брехню – хвалять, за правду – б’ють, перемагає не розум, а гроші. Через те часто-густо спрацьовує закон бутерброда, що падає завжди маслом на асфальт. Коли була моя воля! З якою б насолодою я поставив би колінами на гречку усіх брехунів, які вчать нас у школі тому, чого ніколи не буде в житті»… З такою думкою можна й потрібно сперечатися, бо не все так, як вважає автор шкільного твору. І в цьому він переконується під час літніх канікул у товаристві друзів.

Ця книга мені дуже сподобалась. Вона така життєва…