Нещодавно я прочитала книгу Надії Гуменюк "Зустріч на Босому мосту".
Це цікава захоплююча повість про пригоди хлопчика п'ятикласника Радика та його друзів - Славка та Михайлика, яких у творі називали Мишославією, Мрійку-Марійку і, звичайно ж, малого цуценя Цезаря й рудого Боні. Мрійка-МарІйка - це маленька поетеса й дуже допитливий детектив. Мишославія також дуже допитливі й спостережливі. Радик мужній та сміливий хлопчик.
Діти створили своє власне агентство "Цезар і К" що означає Цезар і Команда. Детективне агентство одного разу навіть було на нічному дозорі й вистежувало привидів біля аборигенового дому. Все скінчилося тим, що діти побачили білу Панну і чорного тамплієра.
Найбільше мені запам'яталося те, як Радик разом із Боніфацієм потрапили до загадкового підземелля й, блукаючи ним та шукаючи вихід, вони побачили чиюсь постать...
Десь приблизно на середині повісті мені книга здалася занадто страшною. Автор настільки вдало змальовував картину за картиною, що моя уява почала проявляти відгуки страху. Але саме по причині затійливості сюжету я й не змогла відмовитися від прочитання цієї книги до кінця. Найбільшим жахіттям для мене була біла Панна та чорний тамплієр, але, як з'ясувалося наприкінці книги, тамплієром був псевдо іноземець, так званий лисий блондин, а біла Панна була знята на кіноплівці, і це було лише продуманим спецефектом для відлякування юних шукачів від скарбів.
Мені ця книга дуже сподобалася гостротою сюжету та яскравістю образів.
Ровесники, я раджу вам прочитати цю книгу, не пожалкуєте!!!