На книжку Зірки Мензатюк "Як я руйнувала імперію"
Серед усіх прочитаних мною книжок із серії «Сучасна українська дитяча проза» найбільше мене вразила книжка Зірки Мензатюк "Як я руйнувала імперію". Ця книжка була видана у 2014 році видавництвом Старого Лева.
Головна героїня - звичайна радянська школярка Яринка. Вона живе з батьками у Києві, а канікули проводить у бабусі в селі на Буковині. Саме тут дівчинка знаходить вірних друзів і навіть перше кохання.
Спершу канікули не виходять за межі шаблону: купання на річці, розмови з найкращою подругою, перше кохання... Та у повітрі вже пахне передчуттям незворотних змін: СРСР доживає останні роки. Скромне буковинське село, а разом з ним і юна героїня з друзями і родиною, поступово опиняються в центрі "міні - революції".
Головній героїні вдалося не тільки разом з іншими українцями зруйнувати імперію, а й відчути любов. Любов до кицьки Пуми підкреслює думку, що ми осягаємо любов тільки тоді, коли когось втрачаємо. Кішка стала справжньою товаришкою Яринки. Але тільки тоді, коли Пума зникла, дівчинка зрозуміла, як сильно її любила.
Любов до друзів також надихає. Ігрек, Півонія, Миколка і звісно Яринка- шалена четвірка, яка дає добрячого "прочухана" радянській системі своїми кумедними витівками. Але головне в іхній дружбі - злагода, щирість, незрадливість, вірність.
Чверть століття тому люди руйнували величезну імперію. Народ прагнув змін, дух свободи прокинувся в серцях українців. Звичайно, не тільки Україна виходила на мітинги за незалежність. Але у своїй книжці Зірка Мензатюк описує події, які відбувалися на території нашої держави.
«Любов до читання…»
Я впевнена, що кожен з нас любить читати. Читання допомагає людині розвиватися і самовдосконалюватися. Досить прикрим є той факт, що в світі велика кількість населення позбавлена цього задоволенння, яке дає величезну кількість знань. Читання надає сприятливий грунт для розумового розвитку людини.
Любов до книг - це найбільша нагорода. Вона дає безмежні знання про світ. А той хто володіє знаннями - володіє світом. Коли ти читаєш - пізнаєш світ, здобуваєш нову інформацію, розумієш сенс життя. Є люди, яким здається, що читання - це нудно і нецікаво. Але замислимось! Коли ми читаємо, то занурюємося у чудесний і прекрасний світ, не схожий на буденне життя. Ми поринаємо в теплу та родинну атмосферу, затишок і любов. Книги завжди «допоможуть» і «зрозуміють». Я можу впевнено сказати, що книга - це найкращий і найвірніший друг. Вона завжди буде поруч, підтримає у скрутну хвилину. Ніколи не покине і не підведе. Для мене читання - це більше, ніж здобування і збагачення знань. Читання - це частина мене, мого життя та існування. Коли я читаю, то розумію, що без книги моє життя було б неможливе.
Важливими для мене також є люди, які допомагають вибирати мені книжки. Це чуйні, уважні, ввічливі люди - бібліотекарі. Вони не лише працівники бібліотеки, а й працелюбні бджілки, які навчають любити і поважати книжки. Моя бабуся працює в книгозбірні. Вона з дитинства навчала мене цінувати книги. Саме їй я завдячую за таку любов до безмежного світу книжок.
