Твори Дніпрової Чайки


* * *

Тішиться дитина -
Забавка чудна:
Надимає з мила
Пухирці вона.

Пухирі літають,
Легкі, наче сни,
Як веселка, грають
В промені вони.

І дитина скаче,
Хоче їх зловить,
І ще інші, кращі
Надима в ту ж мить.

Надула. Останній
Полетів пухир,
І в йому одбився
Ясно божий мир.

Радісно дитина
Руки розвела
І в обійми красну
Мрію прийняла.

І пухир розпався,
І пропав в ту жмить,
І злиняв неначе
Круг дитини світ.

І дитина плаче,
До всіх втіх німа:
"Так було близенько,
А тепер нема"..