Тішиться дитина - Забавка чудна: Надимає з мила Пухирці вона.
Пухирі літають, Легкі, наче сни, Як веселка, грають В промені вони.
І дитина скаче, Хоче їх зловить, І ще інші, кращі Надима в ту ж мить.
Надула. Останній Полетів пухир, І в йому одбився Ясно божий мир.
Радісно дитина Руки розвела І в обійми красну Мрію прийняла.
І пухир розпався, І пропав в ту жмить, І злиняв неначе Круг дитини світ.
І дитина плаче, До всіх втіх німа: "Так було близенько, А тепер нема"..