Естетичне виховання в діяльності дитячої бібліотеки
Консультація
...програми стимулювання читання
- ХУДОЖНЯ ЛІТЕРАТУРА
- КЛУБИ. РОБОТА З ОБДАРОВАНИМИ ДІТЬМИ
- КЕРІВНИКИ ДИТЯЧОГО ЧИТАННЯ
- ВИСТАВКИ
- МУЗИКА, ТЕАТР, КІНО
- ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО
- ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА
- ДОВІДКОВИЙ АПАРАТ. ТЕМАТИЧНІ ДОСЬЄ
Діяльність дитячих бібліотек у сфері естетичного виховання передбачає своєрідний синтез педагогічної, освітньої, культурної та самоосвітньої діяльності дітей і підлітків.
У кожен історичний період функцію естетичного вдосконалення особистості було особливим чином покладено на конкретні види мистецтва. У добу античності її виконували література і театр, в епоху середньовіччя – архітектура і поезія, Відродження асоціювалося з живописом та скульптурою, Новий час – з музикою та театром. На перетині ХІХ-ХХ століть виник кінематограф (синтетичний вид мистецтва), який перебрав на себе роль найефективнішого засобу естетичного виховання. ХХІ століття – це епоха відео та Інтернету.
Виховувати дітей небайдужими до краси не так просто в умовах, коли в ефірі, у пресі, на книжковому ринку спостерігаємо засилля несмаку, комерційної псевдокультури. Така ситуація висуває перед дитячими бібліотеками два взаємопов’язаних завдання:
1) сприяння засвоєнню підростаючим поколінням кращих зразків вітчизняної і світової культури та
2) допомога у формуванні особистого естетичного світосприйняття, естетичного смаку дитини.
Естетичне виховання посідає одне з провідних місць у національному вихованні, і водночас має формувати багату, орієнтовану на загальнолюдські цінності, особистість.
В бібліотеці кожна дитина повинна мати змогу розкрити свої творчі здібності, реалізувати потаємні задуми щодо проби сил у літературній творчості, в мистецтві, розширити світ своїх захоплень.
Все більшого соціального акценту набуває рекреаційна діяльність дітей. Як відпочивають наші діти? Чому присвячують вони своє дозвілля? Вміння ефективно використовувати свій вільний час сьогодні є важливим показником формування загальної культури особистості, а дозвілля в бібліотеці, попри наявні проблеми, залишається в числі найбільш продуктивних і ефективних.
Названі завдання та їх аспекти виконуються сучасною дитячою бібліотекою комплексно, із застосуванням широкого спектру тематики, форм і прийомів популяризації книги, методик виховного впливу, технічних новацій, приклади яких буде подано далі.
Основи естетичної культури закладаються в ранньому дитинстві. Тому, з точки зору дитячого бібліотекаря, виключне значення має естетичне виховання учнів молодшого шкільного віку. Саме в цьому віці здійснюються перші свідомі кроки в світ прекрасного, від яких залежить успіх роботи на наступних етапах виховання, а нерідко – естетичні запити і уподобання дорослих людей.
Але роль естетичного виховання підлітків не менш важлива: фахівці стверджують, що стійкі літературні та мистецькі уподобання формуються у віці 12-14 років.
Очевидно, що бібліотечні працівники повинні щоразу враховувати вікові характеристики потенційної аудиторії планованих фронтальних заходів, індивідуальної роботи з користувачами. Література з мистецтва, як, можливо, жоден інший галузевий розділ бібліотечного фонду, потребує також врахування особистісних інтересів дітей, а також стійких стереотипів у сприйнятті певних напрямків, жанрів.
Пріоритетною групою у контексті естетичного виховання бібліотекарі визначають дітей, що мають талант, творче обдарування, науковий інтерес до мистецтва: учнів музичних, художніх шкіл, шкіл естетичного виховання; учасників самодіяльних театральних, хореографічних та вокальних колективів, гуртків художнього читання; членів шкільних наукових товариств, МАНівців, що працюють над темами з літературознавства, фольклору, етнографії, мистецтвознавства тощо.
Талант – одна з природжених якостей духовного складу особистості, але щоб природні здібності стали справжнім талантом, наділеній здібностями людині доводиться багато вчитися і працювати над собою. Таку можливість дають бібліотеки, в арсеналі яких літературні клуби і вітальні, творчі зустрічі юних читачів з народними та професійними майстрами, конкурси та виставки дитячих творчих робіт.
Бібліотеки пропонують своїм користувачам комплексні програми естетичного розвитку: „Сходження до прекрасного”, „Художня культура людства”, „Музика з тобою”, „Плекаємо художника в собі” та подібні. Головна їх мета – пробудження у дітей позитивного ставлення до цінностей художньої культури, розвиток естетичних смаків, художньо-творчих здібностей.
Комплексного підходу для свого розкриття потребують і узагальнюючі теми естетичного спрямування: „Вершини світового мистецтва”, „Наш світ об’єднує краса”, „Українська культура: від витоків у день прийдешній”. „Талантами Херсонщина зоріє”.
Бібліотека вибудовує, виходячи з поставлених перед собою цілей та наявних можливостей, систему заходів, що допоможуть дітям поглиблювати свої знання в галузі мистецтва, сформувати естетичні смаки, розвинути творчі обдарування. Партнери бібліотеки у цій діяльності: музичні школи та школи мистецтв, палаци творчості дітей та юнацтва, музеї, палаци/будинки культури, керівники гуртків дитячої творчості.
Дитячі бібліотеки при цьому повинні бути зорієнтовані на вивчення та врахування інтересів сучасної дитини. З іншого боку – пропоновані форми та зміст бібліотечної роботи повинні враховувати рівень естетичного розвитку дітей.
У своєму естетичному розвитку дитина проходить певні етапи:
Ознайомлення 
Пізнання Творчість
Отож, і в арсеналі бібліотечної роботи ми зустрічаємо форми, спрямовані на формування первинного уявлення про прекрасне, про мистецькі жанри та напрямки, відчуття краси поетичного чи прозового твору; на поглиблене вивчення мистецтва, художньої літератури, фольклору; на стимулювання власної творчості дитини.
Сучасна шкільна програма пропонує дітям доволі широкий спектр курсів, під час освоєння яких діти набувають знань у сфері культури та мистецтва (від малювання і музики до спеціальних та факультативних курсів „Народознавство”, „Історія культури”, „Основи естетики”, „Культурологія” тощо).
Бібліотека ж має змогу і покликана не лише допомогти дітям у їх освоєнні, але й інтегрувати знання, почерпнуті на цих уроках, поєднати їх у цілісному естетичному світобаченні дитини.
Але варто підкреслити: естетичне виховання в бібліотеці ґрунтується перш за все на читанні дітей та підлітків.
Знайомство з численними книгами про мистецтво, його кращими творами спонукає дітей до творчого, поглибленого вивчення специфіки художньої творчості, знайомства з життям і діяльністю видатних митців, допомагає зрозуміти мову мистецтва. Читання не лише викликає певні почуття, роздуми про життя, а й спонукає до проби себе як творця (художника, поета, актора), сприяє реалізації і розвитку творчого потенціалу особистості.
Важливо, щоб таке читання набуло системних ознак, не було випадковим, фрагментарним. Тут знайде застосування бібліографія малої форми: індивідуальні рекомендаційні списки; закладки „Що читати далі?”, пам’ятки типу „П’ятикласникам про живопис”.
Між тим, реальна поведінка теперішнього покоління дітей як читачів свідчить про зниження естетичної ролі друкованого слова та збільшення його ролі як джерела ділової, навчальної інформації (понад 80% бібліотечних запитів дітей пов’язані з навчанням, виконанням домашніх завдань, а коло читання – обмежується навчальними програмами). Така ситуація орієнтує дитячі бібліотеки на інтенсивний пошук варіантів оновлення культурно-просвітницької діяльності, визначення завдань естетичного виховання як особливого інноваційного напряму роботи.
Прикладом можуть бути різноманітні програми стимулювання читання, які набули поширення в останнє десятиліття. Так, Херсонська ОБД реалізує дві подібні програми – «Лідер читання» та «Канікули з книгою».
«Лідер читання» - конкурс (з 2003 року проходить як обласний), до участі в якому запрошуються кращі читачі – за обсягом прочитаного, за тематичним розмаїттям та глибиною читання. Конкурс дає можливості виявити не тільки відмінне знання літератури, продемонструвати ерудицію, а й реалізувати творчі здібності – літературні чи мистецькі (наприклад, конкурс літературних творів на задану тему – «Острови моєї мрії»; змагання у номінації «Таланти» і т.п.)
Програма «Канікули з книгою» із читання за рекомендаційними списками трансформувалась у захоплюючу гру – «Подорож навколо світу за 90 днів» (2003 р.), «Вперед, у невідоме!» (2004 р.), з бортжурналами та маршрутними картами учасників, «поштовим відділенням», яке приймає листівки-відгуки про прочитане, нарешті, з особливими грошима – БІВами (бібліотечна інтелектуальна валюта), які можна заробити читанням книг, а витратити – на придбання книг у книжковому кіоску, створеному за рахунок спонсорства книготорговельних організацій та приватних осіб.
Що має з цього бібліотека? – Небувало зрослу читацьку активність у літній період, захоплення дітей книгою, підтримку партнерів і зростання авторитету бібліотеки у громади.
Коли йде мова про читання художньої літератури як чинник естетичного виховання дітей, ми маємо на увазі позапрограмне читання, книги, що залишились поза рамками курсів літератури, але є надбанням національної та світової культури.
Основним засобом у естетичному вихованні і культурному розвитку юних читачів у бібліотеці, попри сказане вище щодо прагматичності читання сучасних дітей, залишаються твори художньої літератури.
Бібліотеки повинні плекати об’єднання за інтересами літературно-творчого спрямування: літературні вітальні, клуби “Книголюб”, “Рідне слово”, “ДАР” та подібні. Тут гуртуються творчо обдаровані діти, з якими поряд з бібліотекарями й вчителями літератури працюють місцеві письменники та журналісти. На засіданнях обговорюються перші проби пера дітей, але головне те, що за допомогою фахівців діти пізнають красу і естетичну цінність художнього твору, рідної мови.
Традиційними для наших дитячих бібліотек є зустрічі з майстрами слова, презентації нових книг письменників-земляків, літературні фестивалі “Майстри пера Херсонщини – дітям”, «Твори наших земляків», «Літературні таланти Херсонщини».
Дитячі бібліотеки області щороку демонструють приклади подібних заходів:
поетично-краєзнавча мандрівка „Мій край – це серця рідна пристань” була проведена В.-Олександрівською ЦДБ (орієнтовно – для учнів 5-6 кл.); урок народознавства „Ясніє в кожній квітці дивина. Українські вишиванки” пропонує маленьким генічанам центральна бібліотека цього району (аудиторія – 3-4 кл); поетичний аукціон „Хто всі рими пам’ятає?” (6 кл.) проведений Н.-Сірогозькою дитячою бібліотекою; літературно-мистецька година „Із слова починається родина, із мови починається мій рід” (Каховська ЦДБ) та літературно-мистецький конкурс „Душі криниця” (Голопристанська ЦДБ) сприяли виявленню та розвитку юних літературних обдарувань.
Прикладами інноваційних, інтерактивних заходів, спрямованих на пропаганду художньої літератури як естетичного явища, можуть бути хронологічна подорож з книгою «Читали нас впродовж тисячоліття» (улюблені літературні твори різних епох в ілюстраціях, інсценізаціях та художньому виконанні) для 7-8-класників; фолк-мандрівка „Легенди рідного краю” для учнів 5-х класів, поетичні досвітки „Якою мовою співають солов’ї?” (лірична українська поезія ХІХ-ХХІ ст.) для 8-класників, гра-головоломка «Бригантини, флібустьєри і… підручник з історії» (для учнів 9-класників).
КЛУБИ. РОБОТА З ОБДАРОВАНИМИ ДІТЬМИ
Бібліотечна діяльність дає широкі можливості для організації естетичного виховання шляхом створення різноманітних клубів, об’єднань за інтересами тощо, залучення дітей до підготовки і проведення масових заходів, включення їх у мистецьку творчу діяльність та спілкування. Саме для цих форм роботи характерним є важливий компонент розвитку та реалізації творчого потенціалу – стимулювання особистої активності дитини.
Особливий акцент ми при цьому поставимо на роботі з творчо обдарованими дітьми. Розглядаючи проблему творчості дітей, слід зазначити, що справа не лише в тому, щоб виявити обдарованих дітей та підлітків і проводити з ними систематичні заняття в гуртках і об’єднаннях, а й реалізувати їх творчий потенціал. Цінним у цій роботі є те, що діти самі створюють журнали і газети, ставлять інсценівки, займаються в гуртках народної творчості і лялькових театрах.
На Херсонщині прикладом діяльності у цьому напрямку служать ляльковий театр „Буратіно” (для молодших школярів) та підлітковий театр „Ровесник” Херсонської ЦДБ, ляльковий театр та театральне об’єднання для школярів середнього віку Ново-Каховської ЦДБ, лялькові театри у переважній більшості центральних дитячих бібліотек. Активно працюють літературні об’єднання – «Паросток», «Джерельце», «Першоцвіт» і т.п.
Клуби дають можливість обдарованим дітям не лише отримати дружню, авторитетну пораду і підтримку, а й нагоду та можливість творчої самореалізації, першої публікації. Крім ОБД (два випуски «Таврійського колоска» та дві авторські збірочки), досвід подібного сприяння в опублікуванні власної творчості юних читачів мають Білозерська, Голопристанська, Новокаховська, В.-Олександрівська бібліотеки.
Бажано було б активніше організовувати і мистецькі клуби за інтересами іншого жанрового спрямування, наприклад „Академія музики”, „Сім нот, сім кольорів”, „Сінема-клуб”, „У пегасів на Парнасі”, що орієнтуються на перегляд, прослуховування творів класичного і сучасного мистецтва у кращих його зразках; зустрічі з митцями; майстер-класи; заняття „спробуй себе у мистецтві”.
Цікавою може бути робота дискусійного клубу „Арт-майдан”, який проведе засідання «Сучасне мистецтво: «за» і «проти»», «На колір і смак… Шукаю товаришів!», «Музичний трикутник: класика, рок, поп» тощо.
Не є клубами, але близькі до них за стремлінням мати відносно сталу аудиторію, забезпечити послідовність, системність у роботі циклові заходи, прикладом яких може бути „Маленька філармонія”, „Музична вітальня”, „Поетична вітальня”, „Естет біля книжкової полиці”.
Так, „Музична вітальня” дитячої бібліотеки може запропонувати своїм відвідувачам: музичні калейдоскопи „Українська веселка” , „Енциклопедія популярної музики”, «Балет, балет, балет..»; зустрічі з музикантами, в т.ч. учнями музичних шкіл; вечори романсу та авторської пісні; родинні бенефіси за участю сімей, у яких культивуються заняття мистецтвом, декоративно-ужиткова творчість, народні ремесла.
В роботі з обдарованими дітьми бібліотеки широко застосовують конкурсні, змагальні форми роботи. Конкурси проводять як жанрові (конкурс малюнків на асфальті, конкурс книжкових ілюстрацій, конкурс читців), так і тематичними. Прикладом останнього може бути міський конкурс «Бібліотека.Книга.Читання в моєму житті», оголошений в 2004 році Херсонською обласною бібліотекою для дітей та управлінням культури міськвиконкому з нагоди 80-річчя бібліотеки. Конкурс відбудеться у трьох номінаціях – «Поетичний твір», «Живопис», «Пісня», а його переможців чекають дипломи, призи та цінні подарунки.
Об’єднання типу „Мала академія народознавства” пропонують своїм учасникам участь у дослідженнях фольклорних джерел класичного і сучасного мистецтва; організують прилучення дітей до народних художніх ремесел.
Члени МАН, що працюють над темами мистецького спрямування (етнографія краю, місцеві ремесла, історія культури краю) потребують інформаційного забезпечення своєї діяльності, як, до речі, і діти, що відвідують шкільні гуртки (вишивання, м’якої іграшки ...).
що справляють найбільший вплив на естетичне виховання дітей, складають окрему групу користувачів дитячої бібліотеки і потребують від неї перш за все інформаційної підтримки своєї діяльності. Це вчителі, вихователі, викладачі творчих дисциплін, керівники гуртків та дитячих художніх колективів та ін.
Від бібліотеки вони очікують також підтримки для свої учнів та вихованців, можливості продемонструвати свої здібності та навички.
Від налагодження тісної співпраці з ними багато в чому залежить успіх бібліотечної роботи – спільна рекомендація книг для читання, організація масштабних заходів, авторитетна підтримка індивідуальної роботи з юними читачами.
Далеко не останню роль в естетичному вихованні читачів відіграє середовище бібліотеки – її інтер’єри, візуальний ряд (виставки, оформлення інформаційно-орієнтаційних компонентів).
В бібліотеці постійно повинна бути присутня виставка, присвячена мистецтву – (але не одна і та ж!). Слід продумати не лише тематику, а й послідовність, періодичність цих виставок; зв’язок книги та ілюстративного матеріалу (образотворчого, музичного).
Це виставки, присвячені мистецтву окремих країн, регіонів; окремим видам мистецтва; видатним особистостям у мистецтві; окремим періодам у розвитку мистецтва („Мистецтво Відродження”, „Українське бароко” і т.п.).
Обов’язкова, традиційна для бібліотеки виставка – Календар знаменних і пам’ятних дат, провідне місце в якій, поряд з літературними, належить мистецьким датам, подіям, ювілеям. Назва такої виставки: „Ювілеї, ювілеї...”, «Святкуємо разом!», «Українці пам’ятають», «Знаменні дати нашого краю і країни» тощо.
Доречними будуть інформаційний стенд або полиця, де висвітлюються новини культурного і мистецького життя селища/міста, ті, до яких бібліотекар хотів би привернути увагу своїх читачів: анонси концертів, художніх виставок, театральних вистав, кіно- та відеопоказів – газетні публікації, афіші, оголошення.
Мистецтво дає широкий простір для творчого підходу у виборі виставкових форм та засобів подачі матеріалів у експозиції виставки. – навіть за умови обмеженого репертуару літератури з мистецтва. Наводимо деякі приклади тематики та жанрових різновидів таких виставок:
- „Україно! Доки жити буду, доти відкриватиму тебе” – виставка-панорама творів майстрів народного мистецтва;
- „Попурі з улюблених мелодій” (5-9 кл.), „Прислухайтеся! Класика звучить!”(1-4 кл.) – озвучені виставки;
- „Велика Вітчизняна у творах митців нашого краю” – виставка-реквієм;
- „Мистецька палітра Херсонщини” (5-9 кл.), „Оберіг із бабусиних рук” (1-4 кл.) – виставки-презентації;
- „Створи свою книгу” – виставка-презентація робіт юних художників-графіків – книжкових ілюстрацій;
- „Музичний феєрверк” – виставка-кросворд (6-7 кл.);
- „Дісней для малюків” – виставка та медіа-подорож (1-4 кл. та дошкільники);
- „Мистецтво розуміти мистецтво” – виставка-лекторій (5-7 кл.);
- „Екологічні фантазії” – виставка-панорама прикладних дитячих робіт (3-4 кл.);
- „Барви рідного краю” – виставка-панорама;
- „Улюблені натюрморти” – виставка-колаж;
- „Запрошує Терпсихора” – виставка-знайомство;
- „Мальовнича Україна”, „Художники-анімалісти” – виставки-вернісажі;
- „Прекрасне із саду та від самої природи” – виставка-ікебана (предметний елемент оформлення - композиції з квітів);
- „Книга дарує натхнення” – виставка-заохочення (предметний елемент оформлення – художні роботи, виконані дітьми за «підказками», знайденими в книгах);
- „Прикрасимо свій дім” – виставка-порада;
- „Коли співає мама навесні...” – народознавча галерея (до Дня матері).
Взагалі, виставки, приурочені до пам’ятних, знаменних дат у мистецькому календарі, надзвичайно поширені й популярні в бібліотеках.
У доробку дитячої бібліотеки доречними будуть:
- „Ювілейний зореліт” – виставка-календар до ювілеїв „зірок” у галузі мистецтва;
- виставки-вернісажі до ювілеїв майстрів образотворчого мистецтва;
- виставки-портрети до ювілеїв кінорежисерів та кіноакторів;
- виставки-афіші з нагоди ювілеїв акторів, драматургів, діячів театру;
- „Архітектурні скарби України” – виставка-панорама (до дня пам’яток історії та культури);
- „Шедеври світового мистецтва” – виставка-екскурсія (до міжнародного дня музеїв).
В умовах сільської бібліотеки (мало літератури з мистецтва, обмежена експозиційна площа) варто звернути увагу на виставки малих форм – виставка однієї картини, наприклад.
Виставка-синтез приверне до себе увагу цінителів різних жанрів мистецтва. Її особливість – різнобічне, багатогранне представлення певної особи, персонажу, предмета. Виставка-синтез «Кармен» об’єднає книгу Проспера Меріме, оперу Жоржа Бізе, балет Р.Щедріна, публікації про постановки світового шедевру та славнозвісних виконавиць головної ролі, чорно-червону сукню «в іспанському стилі», костюм та шпагу тореадора (хоча б у ілюстраціях), віяло і навіть популярні колись парфуми та цукерки.
Українці мають славу одного з найбільш музично обдарованих народів світу. Народна пісня плекає в нас любов до рідного краю, утверджує, виховує, передає з покоління в покоління національну свідомість, гідність, несе високі естетичні почуття. Саме це ставлять за мету працівники бібліотек для дітей, проводячи заходи, присвячені музиці.
Починаємо просвітницьку роботу з наймолодшими читачами, проводячи для них музичні хвилинки, муз-перерви, музичні кіоски „Веселі нотки”, “Змалку будем вчитись музику любити”, “Сторінками музичної казки”, “Мамина пісня”.
В традиціях бібліотек проведення заходів, присвячених українській пісенній культурі: дитячий ранок “Пісенна історія України”, музичні години “Наша пісня, наша дума”, “Душа України у пісні”, музичний вернісаж “Наша пісенна спадщина”, цикл бесід “Народні музичні інструменти.” Співпраця з музичною школою дає можливість продемонструвати учасникам музичні інструменти, про які йшла мова, проілюструвати розповідь не лише книгами, звукозаписами, а й „живою” музикою.
Враховуючи смаки юних читачів-підлітків, бібліотекарі звертаються і до теми сучасної популярної та рок-музики: експрес-огляд періодики “Українська музика, століття 21-е”, літературно-музичний архів: “Бітлз. Музика, легенда, стиль епохи”, „Рок-н-рол живий!”, цикли музичних подорожей „Ритми планети” (з використанням телепередач каналу „Культура”), «Руслана підкорила Європу!»; зустріч з музикантами-ровесниками „З музикою в серці”; „А музика звучить” (заняття Маленької філармонії до міжнародного дня музики).
Прес-конференція або круглий стіл на тему „Чи люблять класику сучасні школярі?” – це спосіб викликати читачів на відверту розмову про музичні стилі та жанри, про ті фактори, що впливають на формування естетичних оцінок молодого покоління читачів-слухачів.
«Мельпомена Таврії» – тема для комплексу заходів, присвяченого розвитку театрального мистецтва у нашому краї, від виступів на херсонській сцені М. Щепкіна до сучасного традиційного фестивалю. Він об’єднає виставку-ретро, літературний портрет «Микола Куліш – в літературі і на підмостках», книжкову виставку «Театральна афіша Кулішівців» (за драматичними творами, що були поставлені на кону обласного муздрамтеатру), театральний калейдоскоп «Крок на сцену» – скетчі та інсценівки у виконанні читачів бібліотеки.
У співпраці із школою радимо організувати такі заходи, як інтегрований урок у курсі вивчення літератури „Поезія, що музикою стала” (програмні твори, покладені на музику); „Дансклас” (дискотека, якій передує розповідь про хореографічне мистецтво, проілюстрована виступом танцюристів із шкільного ансамблю спортивного/народного танцю).
Нагоду випробувати свої акторські здібності читачі бібліотеки отримують і щоразу, коли бібліотека проводить заходи з елементами інсценізації, театру, шоу. Театралізовані заходи та інноваційні форми популяризації літератури ставлять читача в позицію творця і сприяють емоційно-образному сприйняттю літературних першоджерел. Що може зробити подібного районна дитяча бібліотека? - організувати театральний гурток, літературно-драматичну студію за підтримки й допомоги шкільних викладачів літератури, музики. Проводити інсценовані читання уривків з драматичних творів або й постановки – класичного репертуару, оригінальних драматичних творів (можливо, проби пера самих дітей – замальовки із шкільного життя). Для наймолодших – ляльковий театр. У сільській бібліотеці він цілком може бути імпровізаційним, з власноруч виготовленими ширмою, декораціями, ляльками, а літературним матеріалом стануть улюблені дитячі казки, уривки з дитячих книг.
Кіномистецтво, колись таке популярне, переживши період відступу перед телебаченням та домашнім відео, знову починає привертати до себе увагу прихильників великого екрану, озброївшись сучасними технічними винаходами. Але виростає покоління молоді, що фактично не знає класики світового кіно, дуже погано обізнане з його шедеврами і справжніми зірками. Певно, варто почати з того, що привернуло увагу юних кінолюбителів („Зоряних воєн”, „Гаррі Поттера”, „Володаря кілець”) – і прокласти для них стежку від видовищних спецефектів до поетичної глибини „Тіней забутих предків”, „Зачарованої Десни”, „Білого птаха з чорною відмітиною”.
Рекомендуємо провести для підлітків книго-кіно-мандрівку „У світі фентезі”(за фільмом та книгою Толкієна „Володар кілець»); виставку-знайомство „Корифеї українського кіно”; виставку-роздум „Кінематографічна Україна: між минулим і майбутнім?”; цикл виставок-портретів «Легенди українського кіно”.
Для читачів-дошкільників та учнів молодших класів подарунком буде кінокалейдоскоп «Запрошує країна Мультляндія»; мультфеєрія „Подорож у казку”; кіночитання «Зі сторінки – на екран» (улюблені дитячі книги та їх екранізації).
Дитячі бібліотеки мають у своєму розпорядженні безліч традиційних та інноваційних форм роботи з творами образотворчого мистецтва – від використання їх у якості ілюстративного матеріалу на книжкових виставках до спеціальних програм, адресованих художникам-початківцям.
У цьому ряду – “Подорожі музеями та виставковими залами світу”, “Заочна/віртуальна екскурсія по картинних галереях світу”, вечори-портрети, присвячені видатним художникам (“Катерина Білокур. Чарівниця з українського села”, “Т.Г.Шевченко – художник”, „Херсонські враження Олекси Шовкуненка”, «Майстри епохи Відродження»).
Дитяча бібліотека своїм молодшим користувачам може запропонувати програму уроків образотворчого мистецтва, до якої ввійдуть:
- „Подружися з олівцем та пензлем” – майстерня юного художника (вступний урок);
- „Ілюструємо книгу” – творчий урок (завдання: малюнок-ілюстрація до дитячої книги за вибором дитини);
- „Пори року в полотнах художників” – мистецька година;
- „Абетка слов’янської писемності” – творчий урок (завдання: створити художньо-асоціативний образ літери з кириличного алфавіту, за власним вибором);
- „И дивный видится узор...” – малюємо зимовий пейзаж – творчий урок;
- „Народна іграшка” – мистецька година;
- „Таємниці шедеврів світового мистецтва” – пізнавальна година;
- „Суперобкладинка – це супер!” – творчий урок (виготовлення суперобкладинок для книг з використанням техніки аплікації);
- „Херсонщина мальовнича” – урок-зустріч з художниками-земляками.
Зараз спостерігається помітне пожвавлення і в такій традиційній для наших бібліотек справі, як організація виставок дитячого малюнка, дитячої художньої творчості. Малюнки читачів постійно демонструються в багатьох дитячих бібліотеках. І це якраз той випадок, коли всі бібліотеки в рівних умовах - сільські, регіональні, національна.
Бібліотеки проводять конкурси малюнків “Читаємо – малюємо”, “Сонячні барви рідної землі”, “Вітчизна очима дітей”, „Світ без мурів очима дітей”, “Мій улюблений літературний герой”, „Нащадки пам’ять бережуть”. Участь у таких конкурсах беруть діти усіх вікових груп, але виставляти їх доцільно або окремими експозиціями, або окремими блоками, - щоб «конкурували» між собою роботи ровесників.
Наведемо приклади подібних виставок дитячої творчості:
- „Хай завжди буде сонце!” – виставка-колаж дитячих малюнків (до міжнародного дня захисту дітей);
- „Хобіландія – країна твоїх захоплень” – виставка-презентація дитячих робіт;
- „Іграшка цікава, весела, забавна” – виставка-презентація м’якої іграшки (власноручні вироби дітей);
- „Подаруй ми писаночку” – виставка-колаж;
- „Таланти дитини – родзинки родини” – виставка-презентація сімейної художньої творчості;
- „Її величність Осінь” (конкурс поробок із природних матеріалів);
- „Таємниці бісерного мистецтва” – виставка-презентація.
у сфері естетичного виховання, окрім випробуваних прийомів та методів (бесід – рекомендаційних, про прочитане; спостереження за читанням та його аналізування; складання разом з дітьми програми читання у вигляді плану чи індивідуального рекомендаційного списку тощо), передбачає ще й широке застосування інтерактивних елементів у системі зворотного зв’язку з читачем. До них можна віднести, наприклад:
- твори та малюнки-відгуки,
- рейтинги популярних книг,
- емоційні характеристики прочитаних книг («Ця книга викликала у мене (потрібне підкреслити): роздратування, сум, розчарування, здивування, захоплення …»; «Я пораджу прочитати цю книгу: своєму другу; моїй учительці математики; мамі; молодшому брату/сестрі; …; нікому");
- бенефіси обдарованих читачів (родин).
ДОВІДКОВИЙ АПАРАТ. ТЕМАТИЧНІ ДОСЬЄ
Література, яку дитяча бібліотека використовує в роботі з естетичного виховання, концентрується переважно у галузевих розділах фонду «82 Фольклористика», «83 Літературознавство», «84 Художня література (твори). Фольклор (твори)», «85 Мистецтво», «87.8 Естетика». Тож і публікації цієї тематики повинні знайти відображення у відповідних розділах довідкового апарату бібліотеки (систематичної картотеки статей для учнів 5-9 кл., керівників дитячого читання; краєзнавчій картотеці).
Якщо ви визначили естетичний напрямок серед пріоритетів своєї роботи, маєте широке коло зацікавлених у мистецтві читачів, вам стане в пригоді фактографічна картотека, що відображатиме інформацію про авторів музики та текстів, лібрето; назв кінофільмів, музичних творів, творів образотворчого мистецтва та імен їх творців; назв музичних напрямів та імен/назв виконавців тощо.
Сформувати її можна поступово, на основі виконаних вами бібліографічних довідок за запитами читачів, матеріалів організованих вами вікторин, літературних кросвордів тощо.
А джерелом ілюстративного (та й інформаційного!) матеріалу послугують журнали та газети минулих років. Щоб знаходити потрібне швидко – впорядкуйте вирізки у тематичні досьє за видами мистецтва, за хронологією, за алфавітом імен та назв. Організуйте «бібліотечний суботник» для своїх активістів (з роботою та розвагами) – і вони допоможуть вам належним чином оформити ці матеріали.
Склала: Н.Ф.Попова, завідуюча відділом бібліотечного прогнозування та інновацій Херсонської обласної бібліотеки для дітей, vbpi@library.kherson.ua
