Екологія Херсонщини
Методичні поради щодо організації нових територій та об'єктів природно-заповідного фонду
Цей навчальний посібник розрахований на студентів вищих навчальних закладів,
вчителів, працівників сільського господарства, природоохоронній, які добре знають
свою місцевість, знають де ще залишилися вцілілі куточки природи, залишки
старовинних парків та інші цінні природні та історично-культурні об'єкти. Саме ці
категорії нашого населення можуть і повинні прикласти всі зусилля для того, щоб
зберегти нашу природну та історико-культурну спадщину, наше національне
надбання. А ці об'єкти необхідно включити до природно-заповідного фонду. Це
завдання дуже складне, вимагає величезних зусиль, громадянської мужності,
теоретичних її практичних знань в природоохоронній галузі. Для активних людей,
які люблять природу, розуміють, що без її збереження неможливе повноцінне життя,
подаємо короткий виклад методичних вказівок щодо початкових дій зі створення
нових об'єктів природно-заповідного фонду. Звичайно, в першу чергу мова йде про
організацію таких об'єктів, як заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища,
парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва.
Існують методичні вказівки, розроблені управлінням Міністерства екології та природних ресурсів щодо порядку оголошення заказників, заповідних урочища пам'яток природи та взяття їх під охорону. В них подана схема необхідних дій, які треба здійснити, та послідовність їх виконання.
Розпочнемо з того, як підготувати та подати клопотання про організацію заповідного об'єкта. Крім відповідних державних органів, його можуть подати наукові установи, громадські екологічні організації, підприємства, установи, окремі громадяни.
В клопотанні треба дати наукове обґрунтування необхідності створення заповідного об'єкта, відповідний картографічний матеріал, характеристику природоохоронної, наукової, релігійної, етичної, естетичної чи іншої цінності, території чи об'єкта, що проектується для заповідання.
Детальніше про це. Необхідно вказати назву об'єкта, при цьому краще використати уже відому його назву, якщо вона є. Якщо немає, то доцільно назвати його за назвою найближчого населеного пункту, навколишньої місцевості або ж за його суттєвою ознакою чи особливістю, що першою кидається в очі, відображає його основну характеристику.
Вказати приблизну площу, місцезнаходження об'єкта — найближчий населений пункт, район, область. Зазначити землевласників, землекористувачів, вказати яка площа припадає на кожного з них. Дати загальну фізико-географічну характеристику території, а саме - ландшафти та розміщення території в системі фізико-географічного і геоботанічного районування України. Описати рослинність об'єкта, охарактеризувати основні типи ценозів, рідкісних угруповань. Зробити короткий аналіз флори, основних флористичних ядер. Охарактеризувати рідкісні види флори, вказати ареал, екологічні особливості, стан популяцій. Дати загальну характеристику фауни, зоогеографічні особливості, описати фауністичне ядро та навести короткі відомості про види, що його складають. Описати склад та біотопічний розподіл фауністичних комплексів або поселень окремих видів тварин, що перебувають на об'єкті. Охарактеризувати рідкісні види фауни, вказати загальний ареал, особливості біології та екології видів, чисельність їх популяцій.
Зробити висновки щодо наукового значення об'єкта, що заповідається, в ландшафтному, ботанічному, зоологічному, гідрологічному та інших аспектах. У висновку необхідно вказати на можливість використання природних ресурсів на території об'єкта - запасів лікарських та інших корисних рослин, грибів, мисливської фауни, а також зазначити екологічне значення об'єкта — водоохоронне, ґрунтозахисне та ін. Навести список літературних джерел, якщо об'єкт згадується в науковій літературі. Запропонувати категорію охорони та дати пропозиції щодо режиму майбутньою заповідного об'єкта. До наукового обґрунтування в залежності від статусу та основних характеристик об'єкта додати його ландшафтну або геоботанічну карту в М 1:25000, а для окремих цінних ділянок в М1:10000. В обґрунтуванні деякі аспекти можуть бути залишені або розглянуті більш детально. Це залежить від типу чи статусу об'єкта.
Клопотання про необхідність створення заповідного об'єкта подається в Державне управління екології та природних ресурсів Херсонської області або в районну екологічну інспекцію. До клопотання можуть бути додані інші документи і матеріали, що становлять інтерес чи мають якесь значення в створенні об'єкта, наприклад, протокол зборів громадськості чи підписні листи щодо необхідності створення об'єкта, матеріали громадської екологічної експертизи, листи відомих людей, екологічних товариств тощо.
