Екологія Херсонщини
Водно-болотні угіддя міжнародного значення
На території області є ще ряд об'єктів природоохоронного характеру. Це водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення головним чином як середовище існування водоплавних птахів. Вони охороняються згідно з міжнародною Рамсарською Конвенцією, яку підписала наша країна. В Херсонській області нараховується 6 таких об'єктів, загальною площею 342870га.
1. Дельта р.Дніпро, площею 32 тис. га. Широта 46°32ґ , довгота 32°32ґ територія підтримує життєдіяльність 14 видів птахів, з яких рідкісними є чапля жовта, коровайка, лебідь-шипун, журавель сірий та інші. На суходолі переважають водно- болотні трав'янисті ценози, є лісові зарості, на мілководдях багато корму для птахів. Найбільш чисельні лиска ( Fulica а t га) — понад 90 тис. особин, крижень ( Anas platyrhynchos ) — понад 50 тис. особин, баклан великий ( Phalacrocorax carbo ) - до 15 тис. особин та інші.
2.Тендрівська затока - 55 тис. га. Широта 46°14ґ , довгота — 31°53г .
З.Ягорлицька затока, площа 40 тис. га, в Херсонській області - 29,4 тис. га. Широта 46° 24ґ , довгота 31° 53г. межує з Тендрівською, складаючи практично один комплекс. Берегова лінія Тендрівської і Ягорлицької заток має багато дрібних заток, озер, які заросли водно-болотною рослинністю, на узбережжі ценози пустельних степів, солончаків. Територія обох заток підтримує життєдіяльність 23 видів птахів, серед яких є рідкісні - пелікан рожевий, лебідь-шипун, орлан-білохвіст, дрохва, дерихвіст лучний та інші. Найбільша чисельність лиски - понад 450 тис. особин, мартина середземноморського ( Larus melanochephalus ), попелюха (А ythya ferina ) - понад 100 тис особин, черні морської (А. m агіпа) - понад 90 тис. особин., морського голубка ( Larus genei ) та крячка рябодзьобого ( Sterna sandvicensis ) - до 60 тис. особин. Обидві затоки є місцем найбільшої концентрації водоплавних та коловодних птахів на гніздуванні та під час перельотів - до 100 тис. пар, а під час осінніх міграцій кількість птахів досягає: 1 мли. особин щоденно.
4. Каркінітська затока.
5. Джариліацька затока. Площа обох угідь становить 140 тис. г а, в т. ч. в Херсонській області - 90,55 тис. га. Широта 45° 55г , довгота – З3° 12г. і два угіддя розглянемо разом, оскільки вони є практично одним цілим у відношенні перебування тут водно-болотних птахів. Материковий берег глинистий, острови піщані, засолені. Цепози представлені псамофітними та пустельними степами, засоленими луками. Акваторії мілководні з багатою кормовою базою для птахів.
Територія підтримує життєдіяльність 19 видів птахів, серед яких с рідкісними лебідь - шипун, коровайка, казарка червоновола. орлан білохвіст, марин; малий та інші. Чисельність крижня ( Anas platyrhynchos ) сягає понад 40 тис. особин, лиски понад 35 тис. особин, мартина малого - до 17 тис. пар, лебедя- шипуна - до 8 тис. пар.
6. Центральний Сиваш, площа 100 000 га, в т.ч. в Херсонській області 67,92 тис.
га.. Широта 46°05г, довгота 34° 15г. Територія являє собою комплекс неглибоких
прісних, солоних та напівсолоних водойм, що заросли водно-болотною рослинністю.
Є багато островів. Переважають ценози пустельних степів та засолених лук.
Територія підтримує життєдіяльність 43 видів птахів, переважно високого
природоохоронного статусу. Серед них коровайка, лебідь-шипуп, дрохва, дерихвіст
лучний, мартин малий, крячок білощокий та інші. Найбільша чисельність гуски
білолобої великої ( Anser albifrons ) — до 200 тис. особин, свища (А nas penelope ) -
понад 60 тис. особин, брижача ( Philimachus pugnax ) – понад 40 тис. особин.
На сучасний стан популяцій птахів та екологічну цінність територій водно-болотних угідь негативно впливають такі чинники, як інтенсифікація ведення сільського господарства, риболовля, відлякування птахів, полювання, особливо браконьєрство, рекреаційне навантаження. Заходами для збереження екологічної цінності території можуть бути створення об'єктів природно-заповідного фонду, менеджмент територій, посилення контролю за полюванням.
ЛІТЕРАТУРА :
Актуальні питання збереження та відновлення степових екосистем. Мат. міжнар. наук, конф., присв. 100-річчю запон, асканійського степу. - Асканія-Нова, 1998.- 362 с.
Бойко, М.Ф. Біорізноманіття Біосферного заповідника "Асканія-Нова": Мохоподібні. - Там же.- С. 7-9.
Гавриленко, В.С. Історичні передумови створення та розбудова біосферного заповідника "Асканія-Нова". - Там же. - С. 4-7.
Гавриленко, В.С. Сезонные скопления птиц в районе биосферного заповедник а "Аскания-Нова", их причины и биоценотическое значение. - Там же. С.69-72.
Гавриленко, В.С. Гніздова орнітофура дендропарку "Асканія-Нова" та особливості її формування. / Вісті біосферного заповідника "Асканія-Нова 1. - 2000,- С.58-66.
Гаврилинко, В.С, Зубко В.Н. Особенности формирования зимних группировок кряквы (А nas plathyrhynchos ) в биосферном зановеднике "Аскапия-Нова" и п роисхождение популяцій / Гаврилинко В.С, Зубко В.Н. 3аповідна справа, стен, проблеми, перспективи. 3 б . наук, прань (за ред. проф. М.Ф.Бойка). - Херсон: Айлант, 1999,- С. 97-100.
Гавриленко, Н.О. Рідкісні вили рослин Євразії в колекціях дендрологічного парку "Асканія-Нова'' / Гавриленко Н.О., Рубцов А.Ф., Слепчснко Л.О. - Там же. - С. 79-87.
Дрогобич, Н.ІО . Стан реліктової популяції Scilla autumnalis L . у заповідному степу "Асканія-Нова". - Там же.- С. 15-16.
Думенко, В.П. Видовой состав и состояние популяций Сarnivora в биосферном заповеднике "Аскания-Нова".Там же - С.81-84.
Екологічне законодавство України. Збірник законодавчих актів України. Харків: "Еко-Право-Харків", 1998.- 300 с.
Заповідники і національні природні парки України. - К.: Вища школа, 1999.- 230 с.
Зеленая книга Украинской ССР.- К.: Наук. думка, 1987.- 216 с.
Микитюк, О. І ВА території України: території важливі для збереження видового різноманіття та кількісного багатства птахів.- К.: СофтАРТ, 1999.-324 с.
Національна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Україні. 1994.- К.: Вид-во Раєвського, 1997. - 80 с.
Національна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Україні. 1995.- К.: Вид-во Раєвського, 1997. - 96 с.
Національна доповідь про стан навколишнього природного середовища в України. 1999.- К.: Вид-во Раєвського, України. К.-, 2000.-84 с.
Памятники природы Херсонской области.- Симферополь: Таврия, 1984.- 112 с.
Полищук, И.К. Редкие виды пресмыкающихся и млекопитающих заповедника "Аскания-Нова". - Аскания-Нова, 1998.- 15 с.
Поліщук, І.К.. Динаміка чисельності та структура стад копитних ( Ungulata ) у продному ядрі заповідника "Асканія-Нова" / Поліщук І.К., Реут Ю.О. Вісті біосферного заповідника "Асканія-Нова". Охорона та збереження рідкісних видів.- 2000. — С. 67-78
Положення про охорону Скадовської медичної зони в межах Скадовського району. Постанова Кабінету міністрів України від 18 травня 1998 р. № 703.- 6 с.
Полчанинова, И.Ю. Значение заповедных территорий для сохранения степных аранеокомплексов юга Украины // Фальц-Фейнівські читання.- Херсон, 2001.- С. 148-149.
Природно-заповідний фонд Української РСР.- К.: Урожай, 1986.-223 с. Природн ы е комплексн ы Черноморского государственного биосферного заповедника.-К.: Наук, думка, 1992.- 160 с.
Редкие и исчезающие растения и животные Украины. - К.: Наук. думка, 1988.- 254 с.
Рубцов, А.Ф. Современное состояние коллекции древесных растений дендрологического парка "Аскания-Нова" / Актуальні питання збереження та , відновлення степових екосистем. Мат. міжнар. наук, конф., присв. 100-річчю запов. асканійського степу.- Асканія-Нова. - 1998. - С. 30-33.
Ходосовцев, О.Є. Біорізноманіття біосферного заповідника "Асканія- Нова": Лишайники та ліхенофільні гриби. - Там же. - С.9-12.
Хоменко, В.Н. Основные элементы таксономической структуру энтомофауны целинной степи " Аскания-Нова". - С. 59-62.
Черничко, И.И. Инвентаризация и кадастровая характеристика і водно-болотных угодий юга Украины. / Черничко И.И, Сиохин В.Д. - Мелитополь. -1993 - 93 с.
Ясинецкая, Н.И. Зоологический парк "Аскания-Нова" как центр сохранения биоразнообразия животньгх и зколого-просветительской деятельности / Фальц-Фейнівські читання.- Херсон, 2001.- С.231 - 236.
Van der Winden et al. Waterbirds in the Sivash, Ukrane, spring 1992.-WIWO-report 36, WIWO, Zeist , 1993. - 102 р.
