Екологія Херсонщини
ГОЛОВНІ ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ МІСТА ХЕРСОНА
Міста та міські агломерації, урбанізовані території - території з сильно зміненої людською діяльністю природою. Місто - це місце найбільш концентрованих прояв антропогенних впливів на географічну оболонку в процесі природокористування. Вплив міст на навколишнє середовище в найбільш загальному виді проявляється в таких напрямках:
• зміна клімату і мікроклімату міст, як наслідок теплового забруднення так і в
результаті змін альбедо поверхонь, мікрорельєфу тощо:
• трансформація рельєфу, геологічного та гідрогеологічного середовища;
• зміна рослинності та тваринного світу;
• перетворення ґрунтів в штучні утворення — техноземи;
• зміна речовинного складу атмосфери міст в результаті промислових та
транспортних викидів;
• перетворення поверхневих вод, які протікають через або поряд з містом, в
потоки розчинів солей, металів, штучних хімічних сполук.
Місто Херсон не є винятком і теж сильно за 220 років свого існування змінило стан природних ландшафтів на правому березі пониззя річки Дніпро.
Трансформація геологічного середовища та рельєфу Херсона
Багаторічна експлуатація надр міста привела до їх повної трансформації та породила кілька вкрай негативних процесів. В першу чергу, це підтоплення значних площ міста - приблизно на 60% його території рівень ґрунтових вод знаходиться на глибині више 2 м. Це район Таврійських мікрорайонів, Північне селище, територія комбайнового заводу та залізничного вокзалу, центр міста в районі «Млинів» тощо.
Причиною цього процесу є низка антропогенних факторів, таких як трансформація компонентів водного балансу в місті по причині будівництва різних форм штучного рельєфу (будинки, системи комунікацій тощо). Частка випаровування в водному балансі міста зменшується, поверхневого та підземного стоку зростає. Зливова каналізація повинна була б компенсувати цей недолік, але її недосконала робота, а то і повна відсутність в деяких районах міста не дозволяє зменшити рівні ґрунтових вод. Іншими чинниками підняття рівня ґ рунтових вод є втрати води з каналізаційної та водопровідної мережі, а також переполиви присадибних ділянок та наявність практично в межах міста сільськогосподарських зрошуваних угідь. За оцінками фахівців, втрати з каналізаційних та водопровідних мереж міста досягають приблизно 30% річних витрат в цих системах і це є зараз чи не головним джерелом ґрунтових вод в Херсоні.
Окремим чисто антропогенним фактором є будівництво багатоповерхових будинків, зокрема, на Таврійському та Шуменському мікрорайонах упоперек схилів, які ведуть до балок та річок, де проходить розвантаження підземного стоку. Підвалини таких будівель перетинають природний підземний стік і збільшують рівень ґрунтових вод.
Інтенсивна експлуатація рельєфу міста Херсона привела до знищення місць розвантаження підземного стоку - балок та ярів. За винятком північно-східної частини міста (територія «Херсонського» поду), вся інша територія колись добре дренувалась річками Дніпро, Вірьовчина, а також балками та ярами. Взагалі історія Херсона - це історія знищення балок та ярів. Зникла балка, яка йшла на місці проспекту Ушакова, та Арестантська балка на місці кондитерської фабрики і парку «Слава». Практично повністю засипана велика балка в центрі міста («Молочна»), яка в XIX столітті відділяла центр міста від передмістя «Забалка». Доречі, те в 60-х роках XX століття в цій балці був поверхневий стік, тобто територія, що до неї примикала, мала природний дренаж. Значно меншою за глибиною стала балка «Каторжна», яка відокремлює частину Східного селища та Кіндійку від центра міста тощо. Все не привело до поступового формування суцільного дзеркала високих ґ рунтових вод спочатку в центрі міста, а потім і на його околицях. Доречі, перші згадки про підтоплення з'являються в середині ХІХ століття, коли були засипані балки в центрі міста. До природних факторів підтоплення Херсона слід віднести певні властивості середньосуглинкових лесових порід, зокрема їх низьку водопроникність, а також збільшення кількості опадів в останнє десятиріччя. Зміна режиму випадання опадів є елементом глобальної зміни клімату, що на думку деяких вчених має антропогенне походження.
За своїм якісним станом ґрунтові води солонуваті - вміст солей 2-3 г/л. Хімізм солей - хлоридно-сульфатного та гідрокарбонатно-кальцієвого складу. Окрім цього, в деяких районах міста під впливом промислової діяльності ґрунтові води забруднюються нафтопродуктами, свинцем, кадмієм, нітратами. Постійно діючим фактором забруднення ґрунтових вод є автомобільний транспорт та території підприємств.
Зокрема, забруднення вод нафтопродуктами пов'язане, в першу чергу, з діяльністю АТ "Херсоннафтопереробка" - найбільш «брудного» виробництва в місті. Нафта, бензин, мазут тощо поступають в ґрунтові води через тріщини в трубопроводах та ємностях для зберігання палива, в процесі заповнення цих ємностей тощо. За межами заводу, в колодязях шар нафтопродуктів на поверхні ґрунтової води досягає 0,16-0,18м, а у понтичному та верхньо-сарматському водоносному горизонті вміст нафтопродуктів складає зараз 0,6 -1,3 мг/л. Причиною перетоку нафтопродуктів з поверхневих шарів в понтичні та верхньосарматські горизонти є тектонічні порушення монолітності шарів порід вертикальними шпарами. Нафтопродукти зафіксовані і за межами заводу, на територіях розташованих на захід та південь від заводу вниз по схилам у бік балки Вірьовчиної та Кошової, а також в напрямку головних міських водозаборів питних вод. Таке поширення забруднення почалось ще в 70-ті та 80-ті роки XX століття, а в 1992 році вперше були отримані дані щодо наявності нафтопродуктів в понтичних та сарматських покладах питних вод на відстані 3,5-4,5 км від АТ«Херсоннафтопереробка». Роботи 1994-1996 р. по відкачці нафтопродуктів з підземних вод (видобуто було 12,7тис.м 3 ) дещо стабілізували ситуацію. Але у 1999 - 2000 роках, на жаль, у зв'язку з призупиненням цих робіт ситуація знову погіршилась. В деяких спостережних свердловинах на території заводу шар нафтопродуктів вже досяг 1 м.
В останні роки зафіксоване збільшення вмісту у ґрунтових водах нітратів в районах, що примикають до Херсонського морського порту. Їх концентрація досягла в 2000 році 245 мг/л, що пов'язано із складуванням та перевантаженням мінеральних добрив на території порту.
Будівництво численних, споруд в місті - будинків, корпусів заводів, мостів, систем комунікацій об'єктивно збільшує навантаження на верхній лесовий шар геологічного середовища Херсона. Ущільнення грунту, а також розчинення і винос солей грунтовими водами на тлі його безперервного змочування грунтовими та поверхневими водами приводить до явища, що має назву суфозія, наслідком якого є просідання грунту. Такі депресивні форми рельєфу утворюють невеликі замкнуті улоговини, які, в свою чергу, концентрують поверхневий дощовий стік, що тільки погіршує загальний гідрогеологічний стан міста. Отже просідання ґрунту викликають подальше піднімання ґрунтових вод, їх забруднення, руйнування будівель. В той же час, є райони міста, де нема просідання. Це, в першу чергу, район Карантинного острова, де піщані ґрунти не реагують на механічні навантаження і де нема процесів суфозії.
Високий рівень ґрунтових вод в місті викликає ще одне небезпечне геологічне явище - зсуви. Зсуви появляються на високих берегах річок, балок, ярів, якщо ґрунтові води знижують зчеплення гірських порід, а на поверхню тіла зсуву діє додаткова вага штучних споруд. Окрім цього, проявляються зсувні явища ще і при підрізці його підґрунтя, наприклад при будівельних роботах. В Херсоні зсувонебезпечним районом є правий високий берег річки Дніпро, Кошової та Вірьовчиної, бровки балок. Зараз практично вже сформувались зсувні тіла на березі Дніпра між Обласною бібліотекою та Консервним комбінатом. Особливо небезпечна ситуація в районі туристичної бази «Лілея» та в нижній частині вулиці Чорноморська. Подальший їх розвиток буде пов'язаний з режимом ґрунтових вод в цьому районі; спорудженням важких кількаповерхових приватних будинків тощо. Особливо небезпечна ситуація може виникнути при швидкому перезволожені глинистою шару, по якому сповзає тіло зсуву, що може бути при затяжних опалах або аваріях каналізаційних та водопровідних мереж.
Природною причиною активізації в деяких частинах місця небезпечних процесів, пов'язаних з геологічним середовищем є те, що територія міста є зо ною підвищеної неотектонічної активності. Космічним зондуванням території Херсона виявлена досить густа мережа субширотних та субмеридіональних розломів(шпар), в точках перетину яких проходить активізація ярів та балок, суфозії, зсувів, абразії берегів. Вертикальні і субвертикальні шпари, що існують в верхніх шарах літосфери є ще і каналами вертикальної міграції пластових та глибинних флюїдів, що впливають не тільки на формування сучасного рельєфу, а і інші компоненти ландшафту - рослинність, грунти, гідрологічну мережу. Саме тут формуються геопатогенні зони, що сильно впливають на загальну захворюваність та смертність населення.
Перетини розломів на космічних знімках зафіксовані в районі заводу скловиробів. «Слободки», Шуменського мікрорайону.
Отже двохсотлітня експлуатація надр та рельєфу міста Херсона на загал має тільки негативні наслідки. На території міста спостерігається тотальне підняття ґрунтових вод, їх забруднення, активізація зсувних процесів, суфозії.
