Екологія Херсонщини
Стан зеленої зони Херсона
Трохи більше 2 століть тому нинішня територія міста Херсона була вкрита майже не зміненою природною рослинністю. З розвитком міста природна, корінна рослинність знищувалась, особливо степова, яка сьогодні представлена лише окремими трансформованими фрагментами на околицях міста. Менше постраждала рослинність заплави Дніпра, хоча теж зазнала певної трансформації. Рослинність долини річки Вірьовчиної значно змінилась, особливо в останні десятиріччя, коли річка практично перетворилась в стічну канаву для забруднених побутових та промислових стічних вод.
Такі ж негативні зміни відбулися і в околицях Херсона, хоча характер їх дещо інший. Плакорні ділянки тут повністю розорювались, природні ценози замінювались агропенозами.
В Херсоні, як і в будь-якому сучасному місті, склались специфічні екологічні умови, а саме: підвищилось забруднення атмосферного повітря, різко змінюються коливання температури, радіаційних режимів, підвищився рівень шуму, вібрацій тощо.
Звичайно, жива природа відповідно зреагувала на такі зміни. Деякі види рослин, тварин, грибів пристосовувались до існування в змінених, урбанізованих умовах, інші ж зовсім зникли. Це стосується аборигенних видів. Проте людина сприяла появі в місті інших рослин, як правило чужих, інтродукованих з інших місцевостей. В першу чергу це стосується дендрофлори. Декоративними деревами та чагарниками обсаджені вулиці, створені парки, сквери. Біля будинків, в дворах, на промислових та інших об'єктах висаджені культурні плодово-ягідні форми. В багатьох місцях створені зелені газони, квітники, висаджені виткі рослини вертикального озеленення.
Крім культивованих видів, на порушені ділянки природної рослинності та на ділянки з повністю знищеною рослинністю проникли спонтанні види, які утворили відповідні угруповання, відмінні від тих, що були тут раніше. Серед чужоземних, адвентивних видів рослин є багато злісних бур'янів, шкідливих для здоров'я людини. Тобто у Херсоні сформувався специфічний рослинний покрив.
Оскільки рослинний покрив відіграє значну роль у покращанні екологічного стану урбанізованого середовища, то його оптимізації приділяється багато уваги, адже він є основним джерелом кисню, рослини осаджують та поглинають пил і о труйні гази, збагачують атмосферу фітонцидами, пом'якшують клімат, створюють сп ецифічний мікроклімат, приглушують звукові і електромагнітні хвилі, вловлюють, н акопичують і нейтралізують важкі метали, в т.ч. і радіоактивні.
Роль біологічного фільтру рослин демонструють такі дані: в середньому за ве гетаційний період зелені насадження Херсона можуть осадити до 40-60 тонн ш кідливих речовин на один гектар. У питанні оздоровлення повітряного середовища м іста велике значення має підбір якісно-видової структури зелених насаджень, Здатність зелених рослин очищати повітря від пилу і газів (полютантів) залежить в ід порід, характеру розміщення дерев, форми і ажурності крон, наявності чагарників В Херсоні, особливо в центрі міста та в районах, що прилягають до залізничних магістралей, важливою екологічною проблемою є боротьба з шумовим фоном. Зелені насадження виконують регуляційну функцію, найкращими в ньому відношенні з хвойних порід є види ялини, сосни, туя західна, з листяних - липа серцелиста, граб звичайний, бирючина, жимолость, шовковиця чорна і біла, в'яз, таволга та ін. Ці рослини поглинають 25% звукової енергії, а 75% - відбивають і розсіюють. Смуги дерев завширшки 2-5м знижують рівень шуму на 3-5 дБ, а завширшки 10 м - на 20 дБ при середньому рівні шуму на проїзній частині магістралі 75 дБ. Проте смуг такої ширини в Херсоні ще недостатньо. Для захисту від шуму найкраще проявили себе швидкоростучі, газостійкі, з великою кроною дерева. Враховуючи, що листяні породи ефективно виконують функцію шумозахисту лише півроку, необхідно ширше використовувати хвойні породи. На жаль, в Херсоні їх ще дуже мало.
Кліматичні і мікрокліматичні умови дуже впливають на самопочуття людини в місті. Перш за все це такі екологічні фактори, як тепло, вологість та рух повітря. В Херсоні дуже значна сонячна радіація, яка підвищує температуру приземних шарів атмосфери, в яких знаходиться людина. І в цьому випадку зелені насадження приходять на допомогу людям, оскільки вони значно зменшують інтенсивність сонячної радіації. Так, при повній зімкнутості крон під полог її проникає менше 10%. Найбільш ефективними в цьому відношенні є клен звичайний, дуб звичайний, гіркокаштан звичайний, осика, липа, крони яких відбивають більше 50% сонячної енергії. Температура повітря в зелених насадженнях на 3-5 градусів нижча, ніж на відкритих місцях. Особливо це має значення при температурах повітря вище 30°С, характерних в Херсоні для літнього періоду. В цей період, порівняно з відкритими місцями вулиць, площ та не озеленених дворів будинків, в парках температура повітря нижча на 7-10°, в скверах - на 5.5°, в палісадниках - на 3-4° , в однорядних вуличних насадженнях — на 2°. Зелені насадження знижують також температуру ґрунтів в парках — на 17-24°, в однорядних насадженнях — на 6-10°.
Зелені насадження безперервно транспірують і випаровують при цьому воду, це сприяє підвищенню відносної вологості повітря. Влітку на вулицях, площах, в житлових районах Херсона повітря дуже прогрівається, відносна вологість його знижується до 20%, а в місцях з зеленими насадженнями, в залежності від їх характеру, вона вища на 15-40%. В результаті проходження фізіологічних процесів дерева охолоджуються і прохолодне повітря, опускаючись донизу, витісняє нагріте і забруднене. Така циркуляція очищає і охолоджує повітря в літні спекотні безвітряні дні, кількість яких в Херсоні значна.
Рослини виділяють леткі речовини — фітонциди, які в повітрі вступають у взаємодію з забруднюючими речовинами — сажею, димом, переводять їх в осад, окислюють і нейтралізують. Леткі фітонциди дерев'янисто-чагарникової рослинності з таких видів, як клени ясенелистий та звичайний, липа серцелиста, айлант високий, ялина колюча, береза повисла, граб звичайний, клен-явір знижують в забрудненому повітрі міста концентрацію оксиду вуглецю на 30%, сірчистого газу - на 50-70%, оксидів азоту — на 35 %.
Якщо подивитись на карту міста, то ми побачимо, що в ньому є кілька зелених оазисів. Це ботанічний сад, парки, сквери, бульвари, старі цвинтарі, стадіони з зеленими газонами. Зелені насадження є в дворах житлових будинків, палісадниках, на прибудинкових ділянках, на підприємствах, біля установ, деревами та чагарниками обсаджені практично всі вулиці. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВОЗ) норма озеленення на одного мешканця міста становить 50 м 2 зелених насаджень в місті та 300 м? заміських зелених насаджень. Важливою характеристикою є співвідношення площ, зайнятих зеленими насадженнями, загальної площі міста та передмістя, яке має малоповерхову забудову. За стандартами європейських міст оптимальним є співвідношення, при якому зелена зона складає приблизно третину всієї території.
Як же виглядає Херсон відповідно до світових екологічних стандартів? Територія міста без приміських населених пунктів складає близько 6900га, населення - 35.3,4 тис. чоловік. Загальна площа зелених насаджень близько 2950га. На сьогодні на кожного мешканця Херсона припадає 83,5м 2 озелененої території. Це більше встановлених світових норм.
В межах міста та поблизу в радіусі 20км знаходяться плавні Дніпра з заплавними вербовими та осокоровими лісами, з великими площами верболозів, очеретяних та комишевих заростей, заплавних лук, водно-болотної рослинності, соснові та листяні ліси на прилеглих територіях Олешківських пісків, захисні зелені смуги залізниць та автомобільних трас, лісопарки, лісосмуги на правобережжі, виноградники, сади та інші зелені насадження. їх площа сягає близько 16000га. Вони постачають місто киснем, очищають забруднене повітря. На одного мешканця міста припадає понад, 452м 2 зеленої зони передмість. Це в 1,5 рази більше, ніж рекомендовано Всесвітньою організацією охорони здоров'я. Тобто в Херсоні площа зелених насаджень, яка припадає на одного мешканця, значно перевищує площу зелених насаджень, рекомендовану на одного мешканця згідно зі світовими стандартами. В Херсоні також значно краще співвідношення між зеленою зоною і загальною площею міста, ніж співвідношення, рекомендоване як оптимальне для європейських міст, коли зелена зона складає приблизно третину всієї території. В Херсоні вона складає майже 43%. Дійсно, Херсон є одним з найкраще озеленених міст України, незважаючи на те, що він розташований на крайньому півдні посушливої, природно безлісої степової зони з несприятливими для зростання дерев і чагарників умовами.
Проте озеленене місто нерівномірно, в ньому мало масивних паркових насаджень, які найбільш ефективно змінюють мікроклімат окремих мікрорайонів в сприятливий для здоров'я людини бік і добре виконують захисну функцію, очищаючи повітря від полютантів. Це стосується району Центрального ринку, районів, що прилягають до нафтозаводу та інших, особливо Таврійського мікрорайону. За нормами на кожного мешканця необхідно мати 15 м 2 масивних насаджень. Зараз же на кожного херсонця таких насаджень припадає лише 11м 2 . На жаль, багато дерев і чагарників в останні роки знищено, значна їх кількість засохла. Кожному херсонцю важливо пам'ятати, що виростити дерево в кліматичних умовах області дуже важко, а зламати, знищити значно легше.
Ще одним істотним недоліком в озелененні міста є мала кількість хвойних і вічнозелених листяних рослин, які мають велике екологічне значення, в час коли у листопадних форм майже на півроку настає безлистий період. Щодо вічнозелених листяних порід, то, зрозуміло, причиною їх відсутності є несприятливі зимові умови в Херсоні, коли мінімальна температура повітря може падати до —39С. З них відносно добре себе почувають тільки самшит вічнозелений та магонія падуболиста. Хвойні ж успішно зростають в умовах Херсона, в різних куточках міста є види ялини, ялівцю, сосни, туї, біоти та деякі інші, що мають вік більше кількох десятків років.
Наводимо перелік основних парків, скверів та бульварів (за С. Даріановим), які шкодують важливі екологічні функції, що вказані вище.
З парків чотири є парками-пам'ятниками садово-паркового мистецтва. 1. Ботанічний сад Херсонського педагогічного університету.
2.Дендропарк аграрного у ніверситету.
3.Дендропарк Науково-дослідного інституту землеробства південних р егіонів. 4.Казенний сад (парк школи-інтернату № 2
Крім них, в Херсоні є парки: Жовтневий, площею 40,0га; Гідропарк – 36,0га; ім.Ленінського комсомолу – 26,8га; ім.Димитрова – 18,0га; Придніпровський – 12,0га; Ювілейний – 11,0га; Слави - 9,0га; Міський парк (ім. Леніна) – 8,6га: парк на території школи-інтернату – 7,0га: Пам'яті — 7,0га; парк па території аграрного університету — 6,0 га; парк ім. Ю. Шумського – 3,5 га; парк на території інфекційної лікарні — 3,5 га та ін.
Скверів у Херсоні значно більше: медиків (вул. Нафтовиків), ім. Морозова (вул. Суворова), біля пам'ятника "Гармата" перед краєзнавчим музеєм, біля морехідного училища, поруч з площею Перемоги біля шляхопроводів, на Одеській площі, на площі Свободи, біля стадіону "Кристал", на вул. Привокзальній, біля драмтеатру, біля Палацу культури моряків, в районі морпорту, технічного університету, на Миколаївському шосе біля АТП, на площі Ганібала, Тараса Шевченка на проспекті Текстильників, біля консервного комбінату, по вул. Залаегерсег, на Театральній площі, по вул. 295 Стрілецької дивізії, по вул.Красностудентській, біля кінотеатру "Ювілейний", біля міськвиконкому, біля Комсомольського райвиконкому, біля Дніпровського райвиконкому, на Набережній, на площі 200 років Херсону, на Корабельній площі, на площі Перемоги, на площі між екіпажем Морського коледжу та студмістечком педуніверситету, біля адміністративного корпусу Херсонського бавовняного комбінату та ін.
Важливі екологічні функції зі знешкодження викидів автомобілів, поглинання та відбиття шумів виконують зелені насадження - бульвари, які простягаються між проїзною частиною та тротуарами головних проспектів та вулиць, що є основними автомагістралями міста. Це - бульвар Мирний, бульвар Український, бульвари проспекту Ушакова, проспекту Будівельників, вулиць 28-ї Армії, Суворова, Димитрова, Перекопської, 40 років Жовтня, І.Кулика.
Досліджуючи стан зелених насаджень, не можна не звернути увагу на такий важливий екологічний аспект, як подальша доля опалою листя. Зараз і восени, і навесні в Херсоні листя згрібають і спалюють або вивозять на сміттєзвалища. Це стосується і великих масивних насаджень і окремих насаджень у секторах малоповерхової забудови. Їдкий дим, що утворюється при спалюванні листя, довгі тижні не дає людям нормально жити, особливо тим, що хворіють на астму. А між тим, спеціалісти вважають, що опале листя треба зберігати і накопичувати під насадженнями. Воно має велике значення для життя рослин. За зиму воно перегниває, захищає рослини від промерзання, сприяє аерації ґрунту та проникненню в ґрунт опадів, захищає від висихання. Опале листя сприяє кращому росту та розвитку зелених насаджень, подовжує вік дерев і чагарників, який в умовах міста значно коротший, ніж в звичайних природних умовах. Опале листя слід закопувати при обробці ґрунту в зелених зонах.
Для покращання екологічної обстановки в Херсоні необхідно більше увага приділити асортименту порід, які використовуються для озеленення, та дослідити стан рослин, що вже довго ростуть в місті. Необхідно провести повну наукову інвентаризацію видового складу всіх зелених насаджень міста. Причому, важливий окремий підхід до кожного куточка Херсона, щоб підібрати такі види, які сприяли б покращанню екологічної обстановки саме в цьому куточку, а в цілому і в усьому місті, щоб кожна людина почувалася комфортно.
