Екологія Херсонщини
Урбанофауна та її проблеми
В Херсоні, як уже відзначалось, відбулися корінні зміни ландшафту, на місці знищених природних ценозів з їх рослинним і тваринним світом збудовані різноманітні будівлі, прокладені дороги, теплотраси та лінії зв'язку, виникли смітники, в околицях міста - великі сміттєзвалища та ін. Звичайно, жива природа відповідно зреагувала на такі зміни. Одні види тварин пристосовувались до існування в змінених, урбанізованих умовах, інші зовсім зникли. Це стосується в першу чергу стенотопних видів, існування яких з тих чи інших причин, їх особливостей неможливе в сусідстві з людиною. Місто стало новою специфічною екологічною нішею для різноманітних представників царства тварин. Оскільки місто є динамічною екологічною системою, в ньому постійно відбуваються певні зміни, змінюється тваринний світ міста. В ньому поселяються нові види. Швидкість освоєння дуже велика порівняно з процесами, що відбуваються в природі без участі людини. На очах одного покоління проходять дуже істотні зміни в урбанофауні, відбуваються зміни в поведінці тварин, в їх екології, загалом в способі життя. В місті склався специфічний тваринний світ.
Під. прямим чи опосередкованим впливом людини в місті виникло багато різноманітних місць поселення чи перебування тварин — різноманітних біотопів. Кожен з біотопів має свою специфіку, відрізняється від інших особливостями в приваблюванні різних видів тварин. Тварини вибирають біотоп урбанізованого середовища, який подібний за своїми характеристиками до звичних для них природних біотопів з дуже схожими екологічними умовами. Можна сказати, що в містах утворюються штучні біотопи - аналоги природних. На відкритих місцях, а це є незабудовані території, смітники, сміттєзвалища, території під лініями електропередач, та навколо різного роду об'єктів — незавершеного будівництва, на заводських дворах, міських площах, пустирях, які заросли рудеральними бур'янами, пляжах, стадіонах з зеленими газонами, з тварин зустрічаються переважно птахи -голуби сизі, граки та ворони, мартини сріблясті, горобці - хатній та польовий, жайворонок чубатий, пролітають, живлячись на льоту, ластівки міська та сільська та багато інших видів. Тут же масово зустрічаються представники комах — лускокрилих, двокрилих, твердокрилих, перетинчастокрилих та ін., що як і птахи, використовують цю територію для харчування. Території з дерев'янисто-чагарниковою рослинністю, серед якої є відносно відкриті місця - ботанічний сад, парки, сквери, захисні смути залізниць та автомагістралей, бульвари, старі цвинтарі, двори житлових будинків, підприємств, установ, палісадники, прибудинкові ділянки, зелені насадження вулиць мають найбагатший видовий склад фауни, оскільки вони зберігають багато рис, характерних для природних ценозів. Тут водяться їжак, хатня та польова миша, ящірка прудка, вуж звичайний, слимаки, мокриці, павуки, короїди, мурашки та інші членистоногі, але найбільш помітними туї є птахи. Дуже часто зустрічається зяблик, синиці велика і блакитна, шпак звичайний, горобці хатній та польовий, горлиця кільчаста, одуд, дятел великий строкатий. Є також сорокопуд-жулан, чорна горихвістка, мухоловка сіра, славка, коноплянка, костогриз, зеленяк, зрідка трапляється соловейко, корольок, трясогузка та ін. Під час морозних зим з'являється омелюх, повзик, снігур та ін,
Зі стінами будівель, особливо багатоповерхових будинків, що в Херсоні зрідка бувають озелененими, та їх дахами, шляхопроводами, мостами пов'язане життя І лускокрилих, павуків, там гніздяться горобці, ластівки, мухоловка сіра, кам'янка звичайна, серпокрилець (стриж), шпак звичайний та інші. На горищах мешкають І голуби та кажани.
З водоймами та коловодними просторами, яких багато в Херсоні, пов'язано перебування практично тих же видів тварин, що й в природних ландшафтах. Хоча фауністичний комплекс є дещо збідненим.
Звичайно, свої корективи до конкретної урбанофауни вносить географічне положення даного міста. Конкретно фауна Херсона має специфічні риси відповідно до його розташування на півдні степової зони, на берегах Дніпра - річки меридіонального напрямку, яка має в межах міста відповідно сформований зоокомплекс. Формування зоокомплексів міста відбувалося поступово, разом з будівництвом самого міста, з появою все нових різноманітних біотопів. Треба відмітити, що в місті змінюється температурний режим, середня зимова температура на кілька градусів вища, ніж в природних ландшафтах. Тому в місті мають можливість поселятися тварини, особливо птахи, що проникають з південніших широт. Важливого значення для збільшення видового різноманіття фауни набуває розширення можливостей в живленні тварин за рахунок покидьків, залишків їстівних речовин, яких дуже багато в місті.
У тварин, що поселяються в урбаносередовищі, змінюється добовий і сезонний ритми життя відповідно до ритму життя міста, змінюється інтенсивність розмноження, відношення до людини. Вони стають менш лякливими, так голуби відлітають з-під ніг пішохода в останню секунду. Взимку велика синиця дуже близько наближається до людини для того, щоб взяти їжу з годівниці або з руки, навіть залітає за їжею через кватирку у вікно. Мартини, які в порту Херсона супроводжують різні плавзасоби, особливо пасажирські катери, підлітають на відстань кількох десятків сантиметрів до витягнутих рук пасажирів, щоб схопити шматочок хліба. Масові скупчення мартинів спостерігаються на сміттєзвалищах Херсона у всі пори року. Проте втрата страху перед людиною, транспортом, іншими механізмами для деяких видів стає фатальною. Так міська і сільська ластівки ловлять комах перед автомобілем, що досить швидко рухається, і тому нерідко стають жертвами своєї безпечності.
Як помітили зоологи, серед тварин в містах виникають популяції, які за своїми повадками дуже відрізняються від популяцій природних ландшафтів. Їх можна назвати урбанопопуляціями, урбанізованими популяціями.
Серед видів тварин, які стали синантропами, тобто живуть поруч з людиною, можна назвати сіру крису - пацюка, домову мишу, прусака, хатню муху, платяну міль, сіру ворону, горобця домашнього, голуба сизого, ящірку прудку та багатьох інших тварин.
Які причини того, що частина видів дикої природи поселяється поблизу людини, інтенсивно пристосовується до створених людиною екотопів? Людина знищує частину природних коштів, тому кількість їх безперервно зменшується. Зрозуміло, що тварини повинні компенсувати втрату природних екотопів за рахунок антропогенних. Останні можуть не дуже відрізнятись від природних. В такому випадку, як вказують спеціалісти, тварини навіть не помічають, що вони знаходяться в змінених людиною екотопах, і ніяких істотних змін в їх способі життя не відбувається. В Херсоні в місцях, які розташовані недалеко від водойм, живуть вужі звичайний і водяний, в роки з більшою кількістю опадів вони проникають навіть в райони, що межують з центром міста - на територію ботанічного саду, в Таврійський мікрорайон, В їх поведінці, взагалі в способі життя нічого не змінюється. Але в інших випадках тварини змінюють свою поведінку, свій спосіб життя, наприклад, деякі з птахів не відлітають в тепліші краї на зиму, гніздяться в місті, щільність їх збільшується Це свідчить про те, що тварини вибирають місця перебування там, де для них створились кращі умови життя, а саме є достатня кількість їжі і безпечне проживання. Херсон відвідують багато видів птахів, які в основному перебувають в природних ландшафтах. Це ж стосується і інших тварин. В Херсоні в районах, прилеглих до водних об'єктів, в житлові і нежитлові помешкання на зимівлю перебираються ропухи, жаби і навіть водяні полівки. В будівлі, що межують зі степовими ландшафтами, особливо в Таврійському мікрорайоні, на зиму перекочовують домові миші. Вони поселяються на горищах, підвалах, в господарських будівлях, освоїли навіть технологічні пустоти в бетонних панелях багатоповерхових будинків. Навесні миші знову повертаються в польові та інші природні ландшафти. Подібне явище можна спостерігати і відносно сорок, які взимку з'являються на околицях міста. Сірих ворон частіше можна бачити в місті саме взимку, причому вони збираються в зграї і перебувають в основному на смітниках і сміттєзвалищах, де є багато їжі. Влітку вони теж з'являються в місті, але зустрічаються поодиноко. В тепліші зими на сміттєзвалищах, крім сірих ворон, граків і мартинів перебувають також шпаки, де вони знаходять достатньо їжі. Багато зим підряд в Ботанічному саду педагогічного університету перебувала сім'я фазанів. Вона мала достатньо їжі — плодів і насіння рослин, тут її не турбували лисиці.
Отже, в Херсоні, як і інших містах, тварин забезпечені первинною їжею, якою є покидьки на смітниках. Тут же виводиться величезна кількість безхребетних та гризунів, які є вторинною їжею для інших тварин. Людина забезпечує тварин також місцями перебування, для птахів — місцями гніздування. Тварини використовують будівлі різного призначення, підвали, горища, каналізаційні труби та колектори, підземні та наземні лінії зв'язку, парки та інші зелені насадження, будівельні об'єкти, опори ліній електропередач, стовпи, ліхтарі. Тварини використовують також нічне освітлення житлових будинків, вулиць, промислових підприємств. Тобто у місті виникли біотопи, одні з яких аналогічні природним, хоча й змінені людиною, інші — нові, незнайомі тваринам, В цих біотопах одні тварини почувають себе добре, навіть краще, ніж в природі, інші ж не можуть перебувати в них, гинуть, стають рідкісними. Як уже вказувалось вище, освоєння урбанізованої території тваринами супроводжується пристосувальними адаптивними змінами в способах існування, екології та етології. Практичне значення тварин для жителів міста оцінити однозначно неможливо. Вони приносять і користь, і шкоду одночасно. Але в будь-якому разі людина повинна пам'ятати, що вона має стільки ж прав на існування, як і будь- який вид тварин чи рослин. Проте, звичайно, є види тварин, наприклад, пацюк чи хатня муха, чисельність яких потрібно регулювати. Що ж до представників птахів, то тільки проста їх присутність в урбанізованому, технізованому середовищі є для людини бажаною. Своїм виглядом, своїми співами вони знімають стреси, перевантаження і втому, викликають позитивні емоції, дають естетичну насолоду. Крім того, вони знищують величезну кількість шкідливих комах, регулюючи їх чисельність у місті. Багато представників тваринного світу можуть використовуватись як індикатори негативних чи позитивних змін в урбанізованому середовищі. Вони є об'єктом для ефективного проведення екологічного виховання та освіти населення.
В Херсоні в цілому склались сприятливі умови для перебування значної кількості тварин, особливо птахів. Вище наводились дані щодо озеленення території міста, а це є місцем для перебування тварин, для гніздування птахів.
Що ж до негативного значення тварин в місті, то в першу чергу треба звернути увагу на негативну роль сірого пацюка, домової миші, прусака. Голуби псують естетичний вигляд пам'ятників та є носіями тяжкої хвороби людини — орнітозу; граки та ворони неприємно кричать, особливо в тихі вранішні години, але вони є санітарами, які підбирають різні харчові рештки, що гниють і створюють антисанітарні умови у дворах та на смітниках.
Птахів, особливо співучих, з гарним виглядом було б більше в Херсоні, але їх знищують безпритульні коти, яких останнім часом, як і собак, розвелось занадто багато. Ніхто, на жаль, не регулює їх чисельність.
Подаємо коротку характеристику найбільш поширених в урбанофауні Херсона видів тварин.
Пацюк, або криса сіра, зараз є незмінним супутником людини. Батьківщиною пацюка вважаються південні райони Китаю. Звідти він на кораблях поширився майже по всьому світу. В Україні він з'явився в ХУІІ-ХУШ століттях, а в Херсоні — певне з дня його заснування, а може й раніше, оскільки на місці Херсона були поселення людей. Живе в будинках, підвалах, каналізаційних спорудах та інших місцях. Завдає людині великої шкоди, знищує, псує, забруднює продукти. Може перегризати лінії зв'язку та електропередач. Є носієм небезпечних хвороб — чуми, лептоспірозу та ін., тому його скрізь знищують, але ця боротьба приводить тільки до періодичного зменшення чисельності популяцій.
Миша домова живе поруч з людиною, хоча може робити сезонні кочівлі в природні ландшафти. Завдає людині такої ж шкоди, як і попередній вид. Вона більш чисельніша, оскільки добре пристосувалась до життя поруч з людиною. Живиться різноманітною їжею. В деякі роки чисельність збільшується вибухово, незважаючи на постійну боротьбу, яку веде людина проти неї.
Голуб сизий постійно живе поруч з людиною, він напівдомашній птах, не боїться людини. Гніздиться в заглибинах будівель, під дахами, на горищах, балконах, під мостами. При розведенні живе в голуб'ятниках. В умовах міста стає всеїдним, живиться рештками на смітниках, з'їдаючи там все їстівне, навіть залишки ковбаси, морозива та ін. В Херсоні не спостерігається масового розмноження голубів, очевидно регулятором чисельності є безпритульні коти та хижі птахи.
Горобець хатній поселяється біля житла людини, де має все необхідне для свого життя. Гнізда влаштовує в щілинах та під дахами будинків, в господарських приміщеннях, в дуплах дерев, в старих шпаківнях та синичниках, на стовпах та ін. В місті вони корисні, оскільки знищують шкідників садів та виноградників.
Горобець польовий зустрічається в Херсоні на околицях, в селищах навколо міста. Гніздиться переважно в районах одноповерхової забудови.
Ворона сіра постійно зустрічається в місті. Вона всеїдна, живиться тваринною і рослинною їжею — мишовидними гризунами, різними комахами, жабами, ящірками, зерном злакових рослин, фруктами тощо. В Херсоні більш помітною стає з настанням прохолодної погоди, коли разом з граками відвідує смітники, сміттєзвалища, де живиться рештками, виконуючи санітарну функцію. Особливо багато ворон помічено в центрі Херсона.
Грак зустрічається частіше і в більшій кількості, ніж сіра ворона. Селиться колоніями на високих деревах різних видів, особливо на гледичії звичайній, тополі пірамідальній в парках, на деревах, якими обсаджені вулиці, в інших місцях. Зимою вони, як всеїдні птахи, виконують разом з воронами санітарну роль, годуючись на смітниках різними рештками рослинного і тваринного походження.
Шпак звичайний в Херсоні, особливо в передмістях є чисельним птахом. Гнізда влаштовує під дахами, в дуплах дерев, в шпаківнях. Молоді шпаки збиваються в зграї і тоді наносять деяку шкоду садам. Проте користь від них набагато більша, тому в місті розвішують шпаківні для приваблювання цих симпатичних птахів, які постійно співають, кричать голосами інших птахів, весь час знаходяться в русі.
Серпокрилець (стриж чорний) гніздиться в Херсоні в щілинах стін, під карнизами вікон високих будинків. При годуванні пташенят літає з широко розкритим ротом, яким ловить різних комах, пролітаючи за день до 1000 км. Цей чудовий серпокрилий корисний птах заслуговує захисту з боку людини.
Ластівка сільська поселяється переважно на околицях міста з одноповерховою забудовою. Гніздиться тільки поруч з людиною. Ліпить своє гніздо з мокрої землі під дахами будинків, сараїв, інших будівель. Для міського жителя ластівка приносить радість спілкування з природою.
Ластівка міська частіше зустрічається в Херсоні, ніж ластівка сільська. Селиться в усіх частинах міста, переважно на кам'яних, цегляних, а останнім часом і на бетонних будівлях. Спосіб життя, значення для людини таке ж, як і в попереднього виду.
Синиця велика стає добре помітною в місті при перших приморозках. Гніздиться на незакінчених будовах, в дуплах дерев, в синичниках, в парках, ботанічному саду, в заростях верб та інших дерев біля Дніпра. В морозні дні відвідує годівниці, бере їжу навіть з рук людини.
Зяблик часто зустрічається в озеленених районах Херсона. Звик до людини, часто сидить на гілочках біля доріжок і виконує свою характерну веселу пісню. Зяблик прикрашає своєю присутністю наші сади і парки.
Мартин (чайка) сріблястий та мартин озерний - звичайні в нашому місті птахи. Зустрічаються в різних районах Херсона, які виходять до водойм. На водоймах ловлять рибу; з'їдають різні залишки, які викидають з кораблів. Ввечері, коли відпочиваючі залишають пляжі, мартини старанно "прочісують" території пляжів на Дніпрі, визбируючи все їстівне. Проте нерідко можна бачити зграї мартинів, які пролітають над містом. Частіше це явище спостерігається взимку, коли мартини шукають смітники, де живляться різними рештками, виконуючи санітарну функцію.
Ящірка прудка нерідко зустрічається в парках, садах, на квітниках, обабіч доріг, біля сараїв, на незабудованих ділянках та в інших місцях. Живиться різними комахами. Діяльність людини сприяє збільшенню чисельності ящірки, оскільки з'являється багато нових біотопів, які вона успішно освоює. Лімітуючим фактором є бездомні коти, які знищують ящірок.
Ропуха зелена зустрічається в Херсоні в льохах, підвалах, під вхідними сходинами одноповерхових будинків, біля сараїв, в садах, парках тощо. Веде нічний спосіб життя. Восени ропухи збираються в льохах, овочевих ямах, підвалах та інших місцях, зариваються в землю, де й перебувають до весни.
Жаба озерна — звичайна тварина міських водойм. Проникає _в місця, в яких постійно чи періодично є вода. Веде водний спосіб життя, але часто виходить на суходіл щоб погрітися і знайти їжу. Живиться, як і попередній вид, мухами, комарами, клопами та ін., в т.ч. шкідливими комахами. Останнім часом у зв'язку з її безцільним знищенням, також з забрудненням вод чисельність популяцій жаби — цієї дуже корисної тварини, на жаль, зменшилась.
Дикий кроль був завезений до Херсона в кінці XIX століття. Зараз його поселення біля Вірьовчиної балки взято під охорону. Кроль живе в глибоких норах. З Вірьовчиної балки проникає в інші місця, періодично спостерігається в ботанічному саду педуніверситету.
В цілому до питання життя тварин в місті треба підходити раціонально, виважено, пам'ятати, що кожен вид має право на існування.
ЛІТЕРАТУРА ТА САЙТИ ІНТЕРНЕТ:
Адрианов, С.Н. Зеленый наряд Херсона. - Херсон, 1988. - 64с.
Благосклонов, К.Н. Птицы в городе // Природа. - 1981. - №3. - С. 43 - 52.
Воїнственський, М.А. Птахи. - К.: Рад. школа, 1984. - 303с.
Волощук, В.М. Географічні проблеми сталого розвитку України / Волощук В.М., Гродзинський М.Д., Шищенко П.І. // Український географічний журнал. - 2000. - № 1. - С. 13 - 18.
Вронский, В.А. Прикладная зкология: учебное пособие. - Ростов н/Д: Изд-во «Феникс», 1996. - 512с.
Гладков, Я.А. Животные культурных ландшафтов / Гладков Я.А., Рустамов А.К. - М.: Мысль, 1975.- 220с.
Державне управління екології та природних ресурсів України в Херсонській області. http:www.selena.ua/ecolg .
Інформаційний звіт по режиму підземних вод, оцінці їх стану, Державного обліку вод по Херсонській області за станом на 1.01.2001 р., Херсон, 2001.
Звіт по темі «Вивчення стану і розвитку забруднення нафтопродуктами підземного водоносного горизонту та зсувонебезпечних територій м.Херсону (за використанням материалів дистанційного зйомок). -Київ, 2001. - 67с.
Економіка та екологія водних ресурсів Дніпра / за ред. В.Я. Шевчука. - К.: Вища школа, 1998.-207с.
Клауснитцер, Б. Экология городской фауны. — М.: Мир, 1990. - 246с.
Кондратюк, Е.Н. Промышленная ботаника. - К.: Наук. думка, 1980. — 285с.
Литвиненко, Л.И. Зеленые насаждения и охрана окружаю щей среды / Литвиненко, Л.И., Левон Ф.М. - К.: Здоров'я, 1986.- 64с.
Мойсієнко, І.І.. Урбанофлора Херсона: автореф. канд. дис. - Ялта, 1999.- 19с.
Памятники природы Херсонской области. — Симферополь: Таврия, 1984.- 112 с.
Пачоский, Й.К. К орнитофауне Херсонской губернии // Орнитологический вестник. - 1911.- С.212-223.
Природно-заповідний фонд Української РСР. - К.:Урожай, 1986.- 224с.
Стан природно-техногенної безпеки України та основні напрями підвищення її рівня. Херсонська область // Надзвичайна ситуація. - 2001. - №2. - С. 78-79.
Отчет о НИР по теме «Разработать и утвердить нормы ПДС и ВСС нормированн ы х веществ с возвратными водами Херсонского город с кого дорожного управлен и я» (х/д№ М. З - 719). - Харків, 2000. - 74 с.
Экологические аспекты городских экосистем. - Минск, 1984. - 220 с.
Экология города. - К.: Либра, 2000. - 464с.
Экология урбанизированных территорий.- Казань,1987. - 102 с.
