На книгу Олександра Гавроша«Пригоди тричі славного розбійника Пинті»
Я відвідую дитячу бібліотеку щотижня і завжди знаходжу для себе якусь цікаву книгу. Одного разу я побачила на книжковій виставці серію книг «Українська сила» «Видавництва Старого Лева». Новенька книга – це якась таємниця, вона притягує до себе наче магнітом.
Я перечитала всі книги цієї серії, які є в бібліотеці. Але найбільше мені сподобалася книга Олександра Гавроша «Пригоди тричі славного розбійника Пинті». У цій книзі автор весело розповідає нам про незвичне та, водночас, небезпечне життя відомого, «славного» опришка Григора Пинті та його товаришів по розбійницькому ремеслу, так званих «чорних хлопців».
Вони здобувають собі славу шляхетних українських розбійників, допомагаючи звичайним селянам - біднякам, і щедро нагороджують копняками, запотиличниками тих, хто знущається, мордує український люд.
Для народу Пинтя став справжнім героєм, пам'ять про якого зберігають у піснях, думах, легендах, оповідках і, навіть, лукавих побрехеньках.
Як головний герой, так і книга не залишається непоміченою для читачів - весела, добра, цікава, сповнена гумором розповідь поглинає нас і не помічаєш, як швидко сплинув час і вже остання сторінка…
Найбільш цікавим для мене у цій книзі є те, що Пинтя займається нападами і грабуванням багатіїв не з власної вигоди, а й для того, щоб прості трудівники, які усе життя працюють, і на яких наживаються зажерливі пани, змогли нарешті бути у безпеці та спробували щасливого життя.
Тож із задоволенням нехай перевернуть сторінки цієї книги навіть ті читачі, які ще не дуже полюбляють читати. А перегорнувши, не втримаються, щоб не прочитати однієї-другої сторінки. А там і до останньої доберуться.
Я раджу всім прочитати цю книгу, адже історія простої, але видатної особистості не може бути непоміченою!
Чи є майбутнє у книги?
Кожен із нас у своєму житті не раз задавався питаннями: чим насправді є книга, навіщо вона потрібна людству?
Мудрець відповість, що книга необхідна людині, як повітря, а філософ додасть, що без неї, наче без цілющої води, неможливий духовний розвиток.
Особливо я не керуюся готовими фразами, принципами та пишними завченими поняттями, які зрозумілі й водночас не зрозумілі для всіх разом і окремо для кожного.
Взагалі, книга для мене, так само як і храм мудрості та знань - бібліотека, має величезне значення в житті. Адже лише вона за мить може розпалити у серці вогонь почуттів, огорнути тіло теплом нашої душі.
