Книга в моєму житті

Читання книг - одне з найприємніших занять. Я не пам'ятаю своєї першої книги; здається, вони завжди були поруч зі мною.

Я дуже люблю примоститися на дивані чи у м’якому кріслі з цікавою книгою на колінах і читати, читати… Книга дає можливість щовечора здійснювати цікаві, захоплюючі, іноді сумні, іноді веселі подорожі. Тому я знову йду до бібліотеки. Я трепетно люблю книги: нові, що пахнуть друкарською фарбою; старі, зачитані і клеєні-переклеєні, які бережуть тепло долонь своїх читачів.

- писав з пошаною Іван Франко.

У мене навіть існує власний ритуал знайомства з книгою. Спочатку я беру її в руки, долоні звикають до неї: гладять обкладинку, проходять легким дотиком по сторінках. Я наче чекаю: чи відповість книжка і мені своєю довірою та увагою, чи відверто розкриє мені свої таємниці? Дивно, але іноді серце залишається німим, жодного поруху не відчуваю. "Не моє", - щось підказує мені, і я чесно відкладаю книжку вбік.