Борис Грінченко

Як і попередні випуски літературних розвідок та бібліографічних нарисів - "Борис Грінченко" продовжує серію біобібліографічних видань Херсонської обласної бібліотеки для дітей "Літературно-краєзнавчі студії”адресовану філологам, керівникам та членам літературних гуртків, шкільних наукових товариств та творчих об'єднань - всім, хто глибоко вивчає спадок видатних митців, чий життєвий та творчий шлях пов'язаний з нашим краєм. З 1885 по 1887 рік Б.Грінченко жив і працював у Херсоні. І херсонський період життя митця, як стверджує старший науковий співробітник літературного відділу Херсонського краєзнавчого музею І. Калиниченко, був плідним. Поезії, написані тут, згодом склали збірочку "Нові пісні і думи Василя Чайченка", "Під хмарним небом" та ін.

Поет, драматург, перекладач, літературний критик, мовознавець-лексикограф, етнограф, педагог, видавець Борис Дмитрович Грінченко залишив по собі добру пам'ять, значний слід в кожній з названих творчих та прикладних сфер діяльності. Представлені в збірнику розвідки прагнуть до об'єктивних, виважених оцінок його творчої спадщини. Стаття доктора філологічних наук професора Ужгородського університету Л.Г.Го-ломб переконливо доводить, що головним фактором творчості Б. Грінченка було "інтенсивне патріотичне чуття до уквітчаної терновим вінком вітчизни". Громадянська позиція поета-патріота названа психологічним ключем до з'ясування внутрішніх імпульсів та витоків поетичної думки митця.

Внутрішні закономірності форми і змісту оповідань для дітей ("Ксеня", "Сестриця Галя", “Грицько" та ін.) розкрито в статті "Деякі спостереження над поетикою Грінченка-прозаїка , автор якої кандидат філологічних наук В.Ю.Гуменна підкреслює майстерність Б.Грінченка в реалістичному відтворенні психології маленьких героїв.

До актуальних проблем своєї доби, відмічає кандидат філологічних наук Г.В.Немчен-ко Б.Грінченко звертався в драматичних творах "Ясні зорі", "Серед бурі", "Нахмарило", "На громадській роботі". Герої його п'єс, як історичних так і сучасних, відзначались "високим чуттям жертовності заради рідної землі".

Створений і відредагований Б.Грінченком "Словарь української мови" названо доктором педагогічних наук М.І.Пентилюк (ст.”Б.Гртченко - видатний лексикограф") найповнішим і найавторитетнішим зібранням української лексики аж до 60-х рр. XX ст.

10 років присвятив Б.Грінченко учителюванню. "Щоб рідною мовою озивалась до дітей наука" склав "Українську граматику до науки читання й писання", яка за свідченням І.В.Гайдаєнко стала досить цінним унеском у розвиток методики навчання.

Високу вимогливість, емоційність викладу Грінченка-критика відзначено канд.філол. наук Н.Д. Чухонцевою в статті "Б.Грінченко, як літературний критик". Приклади творчого і особистого спілкування та безкорисливої дружби з літераторами-сучасниками наведено в дослідженні канд.філол.наук П.К.Параскевича. Світлий образ друга знайшов відображення в ряді художніх та мемуарних творів письменників-сучасників. В дослідженні І.В.Немченко проаналізовано твори І.Франка, М. Чернявського, Дн. Чайки, Х.Алчевської, а також О. Олеся, М.Рильського, М.Олійника та ін.

На виховному значенні творів Б.Грінченка, рекомендованих програмами до вивчення в 6-11 класах наголошено в статті В.Г.Руденко "І доки будемо так жить". Цінними здадуться практикам і поради щодо унаочнення уроків по вивченню творчості письменника.

Видання та документи, згадувані в літературно-критичних статтях, мають посилання на відповідні бібліографічні записи, представлені в другій частині випуску. Єдина, наскрізна нумерація описів полегшує користування покажчиком. В текстах полишені авторські бібліографічні описи та підрядкові посилання, якщо видання документу виходить за межі хронологічного відбору посібника. Видання творів Б. Грінченко, довідкові та бібліографічні посібники подано з вичерпною повнотою та з зазначенням сигл фон-дотримачів: ОБД - обласна бібліотека для дітей. ОУНБГ- обласна універсальна наукова бібліотека ім О.Гончара; літ.м. - літературний відділ обласного краєзнавчого музею;

пед.ун-т - бібліотека Державного педагогічного університету. Окремі публікації в збірках, видання що продовжуються, в часописах вміщено з 1992 року. Видання до 1992 року можна знайти у бібліографічному покажчику "Знаменні і пам'ятні дати Херсонщини на 1993 рік" (Херсон, 1993).

Відбір закінчено 30 жовтня 1999 року.

Бібліографічні описи частково анотовані і наведені за єдиним російсько-українським алфавітним рядом. Довідкові та бібліографічні документи розташовано від універсальних до спеціальних. В самостійний підрозділ виділено найбільш значні аналітичні та оглядові статті учбових посібників з літературознавства та історії літератури.

Автори збірника

Гайдаєнко Ірина Василівна, аспірант кафедри мовознавства Херсонського державного педагогічного університету (ХДПУ)

Голомб Лідія Григорівна, доктор філологічних наук, професор Ужгородського університету

Гуменна Віра Юріївна, кандидат філологічних наук, доцент кафедри української літератури ХДПУ

Калиниченко Ірина Юріївна, старший науковий співробітник літературного відділу Херсонського краєзнавчого музею

Немченко Галина Вікторівна, кандидат філологічних наук, доцент кафедри української літератури ХДПУ

Немченко Іван Васильович, кандидат філологічних наук, доцент кафедри української літератури ХДПУ

Параскевич Павло Кіндратович, кандидат філологічних наук, доцент кафедри української літератури ХДПУ

Пентилюк Марія Іванівна, доктор педагогічних наук, професор кафедри мовознавства ХДПУ

Руденко ВалентинаГаврилівна, старший викладач кафедри українознавства ХДПУ

Чухонцева НаталіяДмитрівна, кандидат філологічних наук, доцент кафедри української літератури ХДПУ

Укладачі бібліографії:

Лянсберг Ольга Василівна, зав.інформаційно-бібліографічним відділом ОУНБ ім.О.Гончара

Безлюдна Ірина Миколаївна, зав.відділом інформаційно-бібліографічного обслуговання ОБД

далі